Кабінет практичного психолога ЗДО№3 "Сонечко"

  Чи замислювалися ми, дорослі, скільки може важити одне слово? Для когось воно — просто жарт. А для дитини — образа, яку вона може пам’ятати дуже довго. «Він просто пожартував…» «Вони просто гралися…» «Не звертай уваги — завтра забудеться…» Скільки разів дорослі можуть почути такі слова, коли йдеться про дитячі образи, насмішки чи конфлікти? Але за звичайною, на перший погляд, ситуацією іноді може ховатися дитяча самотність, страх і біль. Саме тому сьогодні так важливо говорити про булінг не лише тоді, коли проблема вже стала очевидною, а значно раніше — коли ми ще можемо навчити дитину дружити, домовлятися, поважати іншого та захищати власні межі.   Булінг — це не просто сварка Булінг — це не гра і не «звичайні дитячі пустощі». Це повторювані прояви агресії, приниження, залякування або виключення людини з колективу. І хоча дошкільнята ще тільки вчаться взаємодіяти, саме в цьому віці закладаються основи майбутніх стосунків: уміння дружити, домовлятися, поважати особисті меж...

                                            Як спілкуватися з дітьми дошкільного віку Спілкування з дитиною — це не просто слова. Це спосіб показати їй: «Ти важлива для мене», «Я тебе чую», «Ти можеш мені довіряти». Дошкільний вік — особливий період, коли дитина активно пізнає світ, вчиться розуміти свої емоції, будувати стосунки та висловлювати власні думки. Саме через щоденне спілкування з дорослими формується її самооцінка, впевненість у собі та відчуття безпеки. 1. Слухайте дитину уважно Коли дитина щось розповідає, важливо не лише почути слова, а й звернути увагу на її емоції. Замість: «Не вигадуй, нічого страшного не сталося». Краще сказати: «Я бачу, що тобі зараз сумно. Розкажи мені, що сталося». Так дитина вчиться розуміти власні переживання та не боятися говорити про них. 2. Говоріть просто і зрозуміло Дошкільнику складно сприймати довгі пояснення та складні абстрактн...

      Профілактика суїцидальної поведінки: роль батьків та педагогів «Іноді найважливіше — не знайти правильні слова, а просто бути поруч». Турбота про психічне здоров’я дитини починається з уважного ставлення до її почуттів.   Профілактика суїцидальної поведінки — це не лише робота психолога чи медичного фахівця. Це спільна відповідальність дорослих, які щодня перебувають поруч із дитиною: батьків, педагогів, вихователів та інших значущих людей. Особливо важливо пам’ятати: дитина не завжди може словами розповісти про свій внутрішній стан. Іноді її переживання проявляються через поведінку, емоції, зміни у спілкуванні або звичному способі життя. Що може насторожити дорослих? Не кожна емоційна або поведінкова зміна свідчить про суїцидальний ризик. Проте тривалі чи різкі зміни потребують уваги. Серед можливих сигналів: дитина стала незвично замкненою, сумною або байдужою; часто говорить про безнадію, самотність, непотрібність; втрачає інтерес до ігор та занять, які рані...

  Заняття, які допомагають дитині звикнути до навчальної діяльності та розвивають пізнавальні навички Початок навчального року — важливий період у житті кожної дитини. Особливо це стосується дошкільнят, які поступово переходять від переважно ігрової діяльності до організованої навчальної. Для дитини важливо не лише отримувати нові знання, а й навчитися слухати, зосереджувати увагу, запам’ятовувати, міркувати, виконувати завдання та доводити розпочату справу до кінця. Саме тому особливого значення набувають заняття, спрямовані на м’яку адаптацію дитини до навчальної діяльності та розвиток її пізнавальних процесів.   Навчання через гру У дошкільному віці гра залишається природним способом пізнання світу. Тому перші кроки до навчальної діяльності мають бути цікавими, доступними  та емоційно комфортними. Під час таких занять дитина поступово вчиться: слухати й розуміти інструкцію дорослого; виконувати завдання за зразком; утримувати увагу протягом певного часу; переключатися ...

  Безбар'єрність - це не лише про пандуси, ліфти чи спеціальні умови. Насамперед - це про людяність, прийняття та повагу до кожної людини незалено від її віку, стану здоров'я, зовнішності, можливостей чи життєвих обставин. Світ без бар'єрів починається з простих речей: уважно слухати, підтримати замість осуду, допомогти без жалю, приймати відмінності як норму, створювати простір, де кожен відчуває себе важливим. Коли ми говоримо про безбар'єрнсть, ми говоримо про право кожної людини бути почутою, прийнятою та включеною у життя суспільства. Адже справжня сила суспільства - у його доброті, відкритості та вмінні бачити в кожному насамперед людину. Особливо важливо навчати дітей емпатії , толерантності та взаємоповазі змалку. Саме через добрі слова, підтримку та щире ставлення формується покоління, яке будує світ без упереджень і обмежень.                  Співчуття й доброта зароджуються в сім'ї Саме родина стає тим першим місцем, де дитина...

  Покарання не допоможуть упоратися з поганою поведінкою дитини, для цього є більш ефективні способи Ми хочемо, щоб наші діти навчалися на власних помилках і не повторювали їх знову. Ми ставимо їх у куток або закриваємо в кімнаті, щоб вони «подумали над своєю поведінкою». Але діти продовжують чинити по-своєму, всупереч покаранням. Як же привчити свою дитину до дисципліни? Так, ми часто вважаємо, що покарання необхідне для того, щоб дитина дотримувалася дисципліни. Однак саме слово «дисципліна» походить від латинського «disciplina», що в перекладі означає «навчання». У цьому й полягає секрет того, як можна виправити поведінку дитини – потрібно допомогти їй навчитися поводитися добре. Якщо ми караємо дитину, щоб вона спокутувала свою  помилку , це не допомагає їй зробити правильний вибір наступного разу. Нікому не подобається, коли ним командують – покарання може призвести до протистояння, а діти можуть продовжувати поводитися погано. Привчаючи дитину до дисципліни, ми повинні п...