Перейти до основного вмісту

Як допомогти дитині відновити відчуття безпеки?

 

  1. Давайте багато тілесного контакту. Якщо дитина «прилипає до вашого тіла» – вона робить все вірно. Намагайтеся зараз максимально часто обіймати, гладити, тискати, лоскотати та просто бути фізично поруч із ним.Пояснюйте дитині свій стан. Зараз дитина може вас дратувати. Це нормально. Вона намагається отримати від вас емоційного ресурсу, якого може не бути на цей час. Поясніть свій стан дитині. Що ви втомилися, що вам страшно, що ви виснажені. Дайте зрозуміти, що є причиною вашого стану. Поясніть, що це не вина дитини.Грайте у халабуди.
  2. Підтримуйте і пропонуйте дитині будувати будиночки, укриття, навіть просто залізти під ковдру. Діти, як і дорослі, зараз гостро потребують безпечного простору, в якому можна було б відчути себе затишніше та спокійніше. Якщо немає можливості побудувати його фізично, допоможіть дитині уявити її безпечне місце в уяві.
  3. Нехай вона розповість, що там та як влаштовано, яке воно, де знаходиться, чи живе там ще хтось. Допоможіть знайти когось, про кого можна подбати. Це може бути молодший братик/сестричка, сусідські діти або іграшка. Якщо це іграшка, її теж можна поміщати в безпечне місце, робити їй укриття.
  4. Малюйте те, що дитину лякає та не дає відчути себе у безпеці. Не бійтеся того, що малюнок може бути кривавим або жахливим. Нехай переживання дитини краще виявляться на папері, ніж у його спогадах. А потім ці малюнки можна буде складати «у сейф», де й зберігатимуться його страхи.Зробіть якийсь амулет/браслет і одягніть його дитині або собі та дитині. Нехай це буде клаптик одягу, якщо під рукою немає нічого іншого. Або нитка, мотузка, шнурок. Проговоріть, що вона нагадуватиме дитині те, що ви поруч, навіть якщо ви в цей момент фізично перебуваєте в іншому місці.
  5. Говоріть дитині про свої почуття до неї. Про те, як ви її любите. Як ви раді, що ви разом зараз. Про те, що ви сильні й обов’язково подолаєте складнощі. Про те, що будете поряд і робитимете все, щоб захистити її. Та про те, що навіть якщо ви сваритеся, лаєтеся або ображаєтесь, ви все одно її любите. Про те, що іноді забуваєте говорити про це через інші справи та задачі, але це не означає, що ви забуваєте любити її. Дітям зараз дуже важливо це знати.















Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Як навчити дошкільника терпіння

  П'ять способів, за допомогою яких батьки можуть закласти основи терпіння у своєї дитини Якщо ви батьки дошкільника, ви знайомі із, здавалося б, безперервними вимогами вашого нетерплячого малюка. Маленькі діти не цілком розуміють те, як їм розпізнати потреби інших людей або ж, що очікування - це невід'ємна частина життя, тому терпіння - це далеко не найсильніша їх особливість. У міру того, як дитина росте і розвивається, її здатність проявляти терпіння значно поліпшується. Але існують також і ті скеровуючі моменти, які ви можете підключити, щоб навернути вашу дитину на вірний шлях до терплячості. Далі наведено п'ять способів, за допомогою яких можна покласти цьому початок. 1. Займіть лідерські позиції.   Маленькі діти вчаться безперервно, спостерігаючи і слухаючи інших людей, а також вивчаючи все, що відбувається навколо. Часто батьки, перебуваючи під тиском напруженого графіку роботи, можуть несвідомо посилати сигнали нетерпіння, а діти зчитують їх і приймають на себе. На...

Як розвинути навички саморегуляції в дитини

  Поради про те, як навчити дітей контролювати свої емоції та справлятися з імпульсивною поведінкою Батьки дворічної дитини можуть щодня зіштовхуватися з її  істериками . Це очікувано та знаходиться в межах вікової норми. Однак, коли дитина досягає шкільного віку, а її поведінка все така ж імпульсивна – це свідчить про проблеми з контролем емоцій. Саме в умінні контролювати свої емоції полягає різниця між дворічною й п'ятирічною дитиною. Допомогти дитині навчитися контролювати себе – головне завдання батьків у цьому віці. Іноді й старшим дітям важко справлятися з емоційними імпульсами, навіть якщо вони не супроводжуються нападами істерики. Що таке саморегуляція? Саморегуляція – це здатність контролювати свої емоції й поведінку в залежності від ситуації. Вона охоплює вміння справлятися з сильною емоційною реакцією на різні стимули, що травмують, уміння заспокоїтися, коли ви засмучені, а також уміння справлятися з роздратуванням без емоційних спалахів. Ці навички допомагають нам...

Роль гри у розвитку психології дитини - вплив та значення

  Гра – це одна з найважливіших складових розвитку психології дитини. Вона має велике значення для формування різних аспектів особистості, таких як емоційна стійкість, соціальні навички, творчість та інтелектуальний розвиток. Гра впливає на розвиток дитини на різних рівнях – фізичному, інтелектуальному, соціальному та емоційному, і виконує різні функції в цьому процесі. Функція гри полягає в тому, щоб допомогти дитині розвивати навички і вміння, які вона буде використовувати в майбутньому. Гра допомагає розвивати фантазію, творчість та вміння працювати в команді. Вона стимулює розвиток моторики, координації рухів та розумових здібностей. Крім того, гра сприяє розвитку емоційної сфери, навчаючи дитину розпізнавати і виражати свої почуття, контролювати свої емоції та встановлювати соціальні зв’язки. У грі дитина отримує можливість досліджувати, експериментувати та вирішувати проблеми. Це дозволяє їй розвивати свою творчу та аналітичну мислення. Гра також сприяє формуванню внутрішньої...