Що таке доброта та як стати добрим?

Доброта — що це таке

Доброта — це людська риса, яка полягає в прояві ніжності, турботи, уваги щодо інших, а також у прагненні допомогти оточуючим. Добрими вчинками вважаються безкорисливі дії, що викликають у людей приємні емоції. Синонімами до слова «доброта» є чуйність, добросердечність, гуманність, лагідність, благодушність, терпимість, незлобивість, душевність.

Походження слова

Слово «добро» має кілька значень:

• моральне — позитивні вчинки;
• матеріальне — власність, майно.

Добро асоціювалося не тільки з душевною властивістю, а й з матеріальним добробутом. Добрими у народі називали заможних людей — власників такого добра. Сьогодні поняття «добро» і «доброта» використовують для визначення морально-етичних значень і відносять до моральної сфери життя.

Слово «добро» походить від праслов’янського «добрѢ», що означало «відповідний, підходящий, корисний». Добрим, добрезним, добротним, добрящим наші пращури називали все, що мало хорошу якість. Слово «задобрити» означало: хвалити, вносити добрива. П’ята літера старослов’яносьго алфавіту називалася також «добро», яка символізувала чистоту і добро.

Доброта у різних сферах життя

Доброта — широке поняття, яке вивчають різні науки.

У філософії

Перші міркування про доброту та її сутність вчені виявили ще у працях стародавніх філософів. В період античності поняття пов’язувалося з частиною етичних і філософських категорій. Стародавні греки вважали доброту душевною і духовною потребою людини. Пізніше філософи зводили поняття до вигідного боку і користі від якості.

Поняття доброти вивчає основний розділ філософії — етика. Наука про мораль вважає, що для доброти характерні справжні мотиви, постійна категорія, яка або є, або її немає. Сьогодні ж поняття розглядають як концепт моральності, протилежний злу, намір до безкорисливої допомоги.

У психології

Для психологів доброта — інстинктивна якість, що формується як шаблонна поведінка, часто на основі гідного прикладу. Тому вчені заперечують версію, що доброта — це свідомий вибір, сформована культурна норма чи поклоніння релігійним заповідям. Деякі з них вважають, що ця риса переважно сильніша за інстинкт самозбереження.

Доброта характерна для не для слабкодухої людини і не є атавізмом — проявом ознак, що передаються з покоління в покоління. Можна стверджувати, що людина здатна на добрі вчинки, це її життєвий орієнтир і мета в цьому світі.

У релігії

У Біблії добром називають Бога та всі його діяння. Доброта — це основоположний критерій людяності, а людина, яка творить добро, визнана воістину віруючою.

В ісламі закликається робити добро без очікування схвалення. Людина не повинна грубити, ображати ближнього, негарно висловлюватися, злитися. Доброта передбачає чуйність, толерантність, вчить приймати точку зору інших людей і не намагатися переконати у своїй позиції.

У буддизмі люди приходять до доброти поступово. У цій релігії добро і зло не протиставляються, але важливо мати гармонію всередині. Для буддистів добро і співчуття — основні складові людського суспільства.

Яке значення має доброта

Доброта в житті людини має провідну роль. Добро — це уособлення щастя людства, шлях до просвітлення. У будь-якій ситуації важливо допомогти нужденному, підтримати людину, проявити турботу, увагу до оточуючих. Люди, які роблять добрі справи, по-справжньому є особистостями. Вони розуміють страждання зневіреної в житті людини, здатні до співчуття. Такі люди потрібні в суспільстві, адже це розвиток цілої нації, культурне збагачення, набуття духовності.

Без добрих справ людство просто зникне. Добро — одна з головних складових життя кожної людини. Без нього життя безглузде. І зовсім неважливо, як ставляться інші люди: погано чи добре. Тільки роблячи добро, можна стати щасливим.

В яких випадках доброта зайва

Допомагати іншим нас вчать змалечку. Погляди дитини формуються саме на ґрунті, що таке добре, а що погано. То як бути, коли тебе просять про допомогу, але ви не знаєте, що саме буде для людини добре? Чи варто взагалі допомагати?

У цьому питанні все дуже індивідуально. Не завжди люди можуть віддячити за добрий вчинок, або віддячують не так, як це бачить людина, що робить добро.

А якщо ви прагненте допомогти тим, хто вас про це не просить, можна тільки посилити проблему. Будь-яка життєва ситуація — це урок, досвід, придбання певних навичок та рис. І добрі, на ваш погляд, поради можуть просто нашкодити. Ось кілька прикладів, коли доброта недоречна:

1. Нав’язлива порада. Поради — найпростіший варіант небажаної допомоги, найдоступніший спосіб створити добро. Часто це нестерпні рекомендації від «досвідчених». Якщо ви за собою помічали таку поведінку, намагайтеся контролювати свої дії, частіше запитуйте у людей, чи потрібна їм допомога або порада.
2. Досвідчений або всезнайка. Якщо непрохані поради людина має право пропустити повз вуха, то боротися з такими послугами буде набагато складніше. «Я знаю, як буде краще», — можна почути від людини, яка, здебільшого, нікого не чує. Така поведінка дратує і призводить до того, що всезнайку уникатимуть. Намагайтеся не порушувати чужий особистий простір і робити тільки те, що вас попросять.
3. Гіперопіка. Коли людиною занадто опікуються і не дають їй можливість бути самостійною, робити свої помилки, вона може стати інфантильною і безініціативною. Трапляється, звісно, що підлітки вириваються з-під такої опіки. Проте наслідки можуть бути різні. Часто гіпертурботу проявляють батьки, які побоюються, що їхня дитина щось зробить не так. Таким чином, у них зростають емоційно та психічно незрілі особистості, які не можуть ухвалювати власні рішення. Діти, яким не давали можливості самовиражатися у ранньому віці, часто у стосунках стають жертвами. Варто навчитися поважати особисті кордони іншого, рахуватися з його думкою, дати свободу дій і поле для розвитку дитини.

Насправді такі «чесноти» шукають вигоду: одні хочуть здаватися мудрішими на тлі оточення, інші — чкають похвалу, треті — воліють маніпулювати.  У кожного своя вигода від добрих вчинків. Але варто пам’ятати, що добро — це не про користь. Тому, роблячи добрі вчинки, не чекайте ніколи добра назад.

Як виховати почуття доброти

Доброта, альтруїзм — готовність до безкорисливої допомоги, співпереживання закладені в наших генах. Чарльз Дарвін стверджував, що взаємодопомога допомогла нашим предкам вижити. Але, попри те, що ці якості в нас закладені генетично, важливо не припиняти виховувати їх у собі.

Як навчити дитину бути доброю

Зазвичай батьки хочуть виховати своїх дітей добрими. Вважається, що добра людина зможе легко завести собі хороших друзів, буде добре поводити себе в дитячому садку, школі, швидко соціалізується в суспільстві. Малюка необхідно навчити бути доброю, відкритою, чуйною, такою, що співпереживає. Найкращий спосіб виховати ці риси — власний приклад. Скористайтеся рекомендаціями фахівців, як виховати в дитині доброту:

1. Вчіть довіряти. Це важливо зробити одразу в сім’ї, не обманюючи нікого з її членів, уже після навчіть довіряти близьким.
2. Розкажіть про силу слова: поясніть, що образливі слова завдають болю людям, а привітні — окрилюють.
3. Розмовляйте про норми моралі, про поведінку, читайте казки та оцінюйте вчинки кожного персонажа.
4. Розповідайте історії з особистого досвіду, як добрі справи допомогли вам, як ви їх робили. Як було вам добре, коли добро робили для вас.
5. Не карайте дитину за помилку, краще поговорити, пояснити, чому так не варто було робити, знайти інші шляхи вирішення.
6. Навчайте толерантності, розкажіть, що всі люди різні, їхні особливості не повинні впливати на ставлення до них.
7. Виховуйте в дитині уважність, м’якість, турботу, роблячи наголос на гармонію, а не на послух.
8. Навчайте емпатії — співпереживання, ця здатність розкриє спектр почуттів і допоможе в майбутньому відгукуватися до нужденних.
9. Любіть свою дитину, нехай вона просто відчуває вашу любов, теплоту, турботу. Так вона зможе все це дарувати оточуючим 

   Поради, як стати добрішим самому

   Учені довели, що на психофізичному рівні, коли людина робить добрі вчинки, у неї підвищується рівень ендорфіну — гормону щастя, артеріальний тиск нормалізується, і вона стає щасливішою. Доброта проявляється різними способами і в звичайних речах: усмішці, словах, жестах. Як навчитися доброти? Є деякі поради, які допоможуть стати добрішими:

                                        
   • Почніть із маленьких добрих справ. Крок за кроком можна прийти до великих подвигів. Наприклад, купіть у бабусі на ринку що-небудь, залиште позитивний відгук про магазин, зробіть від щирого серця комплімент продавчині.
   • Вчіться доброти в інших. Згадайте, які добрі вчинки допомогли вам, що ви при цьому відчували. За можливості постарайтеся щиро повторити їх.
   • Станьте волонтером. Сьогодні тисячі добровольців допомагають бійцям на фронті, вимушеним переселенцям, безпритульним тваринам та всім іншим, хто потребує допомоги. У мирний час волонтери дбають про довкілля, сортують сміття, будують притулки.
   • Прибирайте за собою. Це дуже хороший добрий вчинок — стежити за екологією, не засмічувати місця, де ви відпочивали.
   • Займіться сортуванням сміття: спочатку здається, що це складно, а після — входить у звичку.
   • Ставтеся по-доброму до всіх, не тільки до тих, хто потребує допомоги. Не забувайте про своїх рідних, близьких, друзів, цікавтеся, як у них справи, як почуваються, їм буде приємно.
   • Посміхайтеся. Щира посмішка — доброзичливий і доброзичливий жест для оточуючих. Вона допоможе зблизитися, продемонструє вашу схильність.
   • Розвивайте доброзичливість і товариськість. Станьте уважними до людей, запитуйте про їхні справи, де потрібно, поспівчувайте, проявіть зацікавленість, щиро порадійте, як за самого себе.

     Висновок

     Доброта — це те, що робить людину особистістю. Без добрих вчинків втрачається весь сенс людського існування. Важливою умовою для добрих справ є безкорисливість і щирість. Почуття доброти, чуйності, сердечності можна виховати, важливо щодня пам’ятати про своє призначення на цій землі.

   •