Перейти до основного вмісту

Як порозумітися з дуже емоційною дитиною

 

Якщо ваша дитина переживає часті емоційні сплески, вам, звісно, доводиться нелегко. Як батьки ви повинні розуміти, що коли дитина не може передати свої почуття за допомогою слів, включаються емоції і вкрай вірогідний зрив, тому завжди слід бути готовими до проявів істерик, утрати самовладання, зухвалої поведінки, емоційних сплесків тощо.

Емоційні сплески в дітей тривають зазвичай від 30-ти секунд до кількох хвилин або навіть декількох годин. І хоча вони є частиною дорослішання, іноді взаємодія з емоційною дитиною може довести батьків до стану фрустрації. Далі пропонуються десять ефективних способів того, як справлятися з емоційними дітьми.

1. Шукайте ранні ознаки назріваючих зривів. Уважно спостерігайте за вашою дитиною, щоб заздалегідь попередити можливий емоційний зрив. Дитина зазвичай проявляє одну або кілька ранніх ознак наближення таких зривів, наприклад:

  • Пхикання, ниття.
  • Підвищене рухове занепокоєння й метушливість.
  • Випрошування.
  • Роздратування, іноді яскраво виражене.
  • Повне замикання в собі.
Вам необхідно повернути ці ранні ознаки зриву в бік самої дитини, укажіть їй на них і скажіть: «Ти хникаєш» або «Ти занадто метушишся», тим самим ви уникнете його посилення і зможете відволікти увагу дитини.
2. Дозвольте дитині самостійно повернутись у реальність. Незалежно від того, удома ви чи у громадському місці, не ставайте на заваді проявам істерики вашої дитини. Просто будьте стійкими і дайте дитині відчути, що ви не контролюєте її поведінку. Незабаром дитина втомиться від прояву власних емоцій і повернеться в реальність, можливо, навіть через лічені хвилини.
3. З'ясуйте основну причину емоційного зриву. Після емоційної кризи порозмовляйте з дитиною про те, що викликало її гнів, сум чи роздратування. Нехай вона опише, що відчувала перед самою кризою. Це допоможе дитині зрозуміти, які емоції вона повинна контролювати в першу чергу.
4. Знайдіть творчі шляхи вирішення проблеми. Разом з дитиною ви повинні пошукати творчі шляхи вирішення цього питання. Щоб уникнути істерик, допоможіть дитині контролювати свої почуття оригінальним способом. Попросіть її намалювати кілька картин у якості вибачення або обіймати вас завжди, коли вона відчуває наближення чи настання емоційної кризи. Допомагаючи дітям справлятися з емоціями, ви даєте їм зрозуміти, що завжди готові підтримати їх.
5. Ведіть щоденник. Записуйте дату й час, коли дитина стає надмірно емоційною. Записуйте також і всі події, які спонукали її до такої поведінки. У майбутньому ви зможете уникати подібних ситуацій. Іноді, наприклад, людні місця, такі як продуктовий магазин чи кінотеатр, можуть каталізувати істерику й емоційний зрив дитини, тому варто уникати їх і по можливості залишати дитину вдома з бабусею або нянею.
6. Відволікайте дитину. Щоразу, коли ви відчуваєте, що ваша дитина близька до емоційного сплеску, відволікайте її яким-небудь заняттям або улюбленою музикою. Це допоможе дитині переключити свою увагу й зосередитись на чомусь іншому.
7. Переконуйте вашу дитину. Під час розмови з дитиною після емоційного сплеску ви повинні переконати малюка, що все, що він відчував, – природно, і не варто через це засмучуватися. Скажіть дитині, що вона не повинна завдавати болю собі або іншим людям, коли сердиться чи засмучена.
8. Надайте обмежений вибір. Зазвичай, коли діти стоять перед великим вибором з безліччю різних варіантів, вони, як правило, розгублюються й вимагають усього відразу. Надайте дитині дуже обмежений вибір у кількості трьох варіантів. Наприклад, в якості перекусу запропонуйте банан, склянку молока або яблуко.

9. Попереджайте дитину за десять хвилин, не раніше. Якщо ви зібрались іти на вулицю, не кажіть дитині про свої плани заздалегідь, оскільки це дасть їй можливість впасти в істерику. Повідомте цю новину за десять хвилин до виходу, і в дитини залишиться набагато менше часу на реакцію.
10. Зрідка дозволяйте емоційні сплески. Замість того щоб весь час пригнічувати емоційні сплески дитини, дозвольте їм іноді відбутися, це зніме напругу й заспокоїть вашого малюка. Дайте йому якийсь час на голосіння, крики чи плач, а потім обійміть його.


Ви досягнете успіху, заспокоюючи дитину, якщо самі будете зберігати спокій і проявляти до неї співчуття й розуміння. Не забувайте казати дитині, що любите її, незважаючи ні на що.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Роль гри у розвитку психології дитини - вплив та значення

  Гра – це одна з найважливіших складових розвитку психології дитини. Вона має велике значення для формування різних аспектів особистості, таких як емоційна стійкість, соціальні навички, творчість та інтелектуальний розвиток. Гра впливає на розвиток дитини на різних рівнях – фізичному, інтелектуальному, соціальному та емоційному, і виконує різні функції в цьому процесі. Функція гри полягає в тому, щоб допомогти дитині розвивати навички і вміння, які вона буде використовувати в майбутньому. Гра допомагає розвивати фантазію, творчість та вміння працювати в команді. Вона стимулює розвиток моторики, координації рухів та розумових здібностей. Крім того, гра сприяє розвитку емоційної сфери, навчаючи дитину розпізнавати і виражати свої почуття, контролювати свої емоції та встановлювати соціальні зв’язки. У грі дитина отримує можливість досліджувати, експериментувати та вирішувати проблеми. Це дозволяє їй розвивати свою творчу та аналітичну мислення. Гра також сприяє формуванню внутрішньої...

Вправи з тренування мозку для дітей

  Шість видів тренування виконавчих функцій мозку й поліпшення комунікації для дітей Коли ми дивимося на дітей, та й на людей в цілому, неважко помітити, що всі ми маємо індивідуальні особливості в роботі нашого мозку. Ви, як батьки, можете бачити їх у своїх дітях щодня. Ваш син здатний точно припустити, скільки часу йому знадобиться для виконання письмового домашнього завдання, а ваша донька, здається, завжди думає, що вона впорається з ним всього лише за годину, хоча їй ніколи не вдається укластися в зазначений термін. Або ж одна дитина запам'ятовує все, про що їй говорять, а інша вже за хвилину не може згадати, наприклад, логін і пароль, названий вами. Здатність планувати й регулювати свою поведінку, змінюючи свою реакцію залежно від контексту ситуації, є високорівневим нейрокогнітивним процесом, відомим також як виконавчі функції. Також виконавчі функції включають в себе здатність регулювати свої емоції, робити правильний вибір, вирішувати проблеми, бути гнучким, організованим ...

Як зрозуміти почуття дитини за допомогою малюнка

  Поради батькам про те, як розпізнати та перебороти страхи та хвилювання дитини, не використовуючи слова У ході переживання особистої травми або національної кризи дуже важливо, щоби батьки та вчителі давали дітям можливість виразити себе, свої почуття й відповідні інструменти для цього. Діти, так само як і дорослі, відчувають потребу порозмовляти про свої страхи та побоювання. Вони звертаються до нас у надії мати певну стабільність у цьому нестабільному світі. І відчувають турботу про себе тільки тоді, коли для них продовжується нормальне життя, коли їх уважно вислуховують і коли шляхом досвіду вони дізнаються, що їх запитання не менш важливі, ніж відповіді У випадку кризової ситуації будьте пильні й не пропустіть у поведінці дітей таки ознаки переживань: вираження широкого спектра емоцій; соматичні (тілесні) хвороби – особливо болі у шлунку; проблеми зі сном (часті пробудження, жахливі сни); тривожність при розлуці з батьками; підвищену прив’язаність до дорослих; роздратованість...