Чому в дитинстві так важливо слухати казки?

 

Вісім причин, які розкривають значення казок для дитячого особистісного розвитку

Значення казок

«Якщо ви хочете, щоб ваші діти були розумними, читайте їм казки. Якщо ви хочете, щоб вони були ще розумніше, читайте їм більше казок» (Альберт Ейнштейн).

1. Казки вчать дітей переборювати труднощі. Ми вчимось у казкових персонажів навіть у дорослому віці. Казкові герої допомагають нам, тому що ми пов'язуємо їх перипетії з нашим власним життям, мріями, тривогами та розмірковуємо над тим, як би ми вчинили на їхньому місці. Казки допомагають дітям учитись розуміти це життя й орієнтуватись у ньому.

2. Казки розвивають емоційну стійкість. Казки розповідають про реальні проблеми, з якими зіштовхується практично кожна людина, і роблять це делікатно, за допомогою фантастичних сюжетів, в яких головний герой найчастіше торжествує (за винятком казок братів Грімм). Перебуваючи в безпечному середовищі рідної сім'ї, діти повинні усвідомити для себе, що погане може статися з кожним. Чому? Ніхто не застрахований від проблем – саме тому нам так необхідно розкривати потенціал наших дітей. По суті, є два варіанти: або ми допомагаємо їм накачати їх «емоційні м'язи», щоб вони могли використовувати їх у важкі часи, або ми постійно захищаємо дітей, роблячи їх настільки слабкими, що вони стають нездатними впоратись із будь-якою проблемою, що вимагає душевних сил.

3. За допомогою казок ми вивчаємо розмовну мову (культурну грамотність та правила). Ми зустрічаємо казки в різних парафразах і пантомімах, вони допомагають нам розуміти алегоричні вислови й делікатно висловлювати свою думку. Ми дихаємо ними. Ми знаємо їх.

4. Казки стирають міжкультурні кордони. У багатьох культурах є спільні для всіх казки, такі як, наприклад, «Попелюшка», що мають свій особливий культурний колорит. Ми читаємо різні версії й розуміємо, що для всіх нас характерна дуже важлива риса – необхідність набуття сенсу життя за допомогою певної історії та надії на перемогу добра над злом.

5. Казки вчать розуміти структуру розповіді. Казки вчать розуміти основи будь-якого оповідання – час і місце дії, персонажі й сюжет (зав'язка, кульмінація та розв'язка), а також розуміти різницю між художньою та науковою літературою. Коли дитина розуміє принципи розповіді, це розвиває її здатність передбачати й розуміти сенс інших оповідань, які вона читає.

6. Казки розвивають уяву дитини.

«Коли я аналізую себе та свої методи мислення, то доходжу висновку, що дар фантазії важить для мене більше, ніж будь-який талант до абстрактного, позитивного мислення» (Альберт Ейнштейн).

7. Казки дають можливість навчати дітей навичок критичного мислення. Можна просто ненавидіти диснеївську «Русалоньку». Дівчина, яка відмовляється заради хлопця від самого життя, навряд чи повинна стати прикладом для наслідування для дочок. Навіть оригінальна версія показує, на перший погляд, слабку жінку, яка гине заради чоловіка (принаймні, страждає від наслідків!).

Але... Це не означає, що треба забороняти дітям читати історії про русалку. Батьківська спроба захистити дитину не навчить її навичок критичного мислення. А розкриття інформації та розмова, спрямована в потрібне русло, неодмінно навчать!

8. Казки дають уроки. Використовуйте казки, щоб давати дитині уроки моральності. Що дитина може взяти з «Котигорошка", а з «Попелюшки» і «Кота в чоботях»?

Отже, чи бувають занадто страшні казки для дітей? Іноді.

• Ви повинні враховувати вік і рівень розвитку дитини. Ми не читаємо дворічним дітям казку «Рапунцель» в оригіналі, де принц сліпий і закривавлений, тому що діти не зрозуміють її в будь-якому випадку. Використовуйте вашу батьківську логіку. Нехай діти також висловлюють свої власні судження – вони можуть розповісти вам, вважають вони цю казку занадто страшною чи ні.
• Під час читання казок необхідно враховувати час дня. Можливо, деякі казки не варто читати на ніч. Що ж, читайте їх вдень!

​Не треба виключати казки з життя дитини лише тому, що деякі з них страшні або неполіткоректні. Завжди можна знайти адаптовані версії казок, які більше підійдуть саме вашій дитині та вашій родині.

 

Як почитати дитині з користю для душі

Як батькам за допомогою тепла своєї душі сприяти гармонійному розвитку дітей

Батьки та вчителі одностайні в тому, що спільне читання з дітьми – це важливий крок на шляху до майбутньої грамотності. Але історія на цьому не закінчується. Усе більше досліджень підтверджують той факт, що те, як ми читаємо з дітьми, не менш важливе, ніж те, що саме ми читаємо.

І в цьому контексті останнім часом усе більше уваги приділяється принципам «тепла душі та чуйності», що активізуються у ставленні до дитини. При цьому тепло зазвичай визначається як демонстрація прихильності, позитивне підкріплення, і в цілому позитивний вплив на дітей, тоді як чуйність має більше спільного з визначенням того, чого особливо вони потребують, і потім у його наданні.

Вихователі дитячого садка, наприклад, даний принцип реалізують дуже просто: найменшого малюка садять на коліна під час читання, а також вибирають такі книги, які відкривають широкі можливості для діалогу з дитиною.

І хоча переваги того, щоби проявляти у ставленні до дітей тепло душі та чуйність, здаються очевидними, дослідження показали, що ці емоційні прояви здатні бути ще більш значущими, ніж уважалось раніше. Безперервно з'являються свідчення, що застосування такого принципу вдома і школах допомагає підтримувати соціальний розвиток дітей, який, у свою чергу, сприяє когнітивному розвитку (включаючи розвиток інтелектуальної сфери). До того ж зміни у ставленні до дітей у бік «тепла/чуйності» сприяють зростанню їхньої грамотності як безпосередньо, так і опосередковано.

Дослідження доводять, що діти, батьки яких цінують душевне тепло, часто краще грають з іншими дітьми вдома й у школі і є внутрішньо більш саморегульованими. Адже в дітей, які добре грають з однолітками, часто більш виражені мовні та когнітивні навички. Аналогічно, діти у школах, де вчителі добре оперують таким теплим і світлим підходом, мають більш високі навички розуміння під час уроків, ніж діти в учителів, які не володіють цією майстерністю.

Маючи чуйність до вербальної комунікації дитини, забезпечуючи зворотний зв'язок і демонструючи непідробну цікавість, дорослий (зокрема батько чи мати) безпосередньо розширює активний словниковий запас і навички усного мовлення дитини. До того ж прояв прихильності й душевного тепла побічно сприяє підвищенню грамотності через їх вплив на саморегуляцію дитини і, ймовірно, на почуття емоційної безпеки.

Для підвищення рівня тепла, чуйності у ставленні до свого малюка під час читання книг батьки можуть використовувати такі поради:

• Діліться досвідом. Для дорослих читання – це часто відокремлене заняття. А для дітей - це спільна подорож. Вибирайте книги по черзі з ними. Нехай ваша дитина сама перегортає сторінки. Обговоріть, що відбувається на кожній з них, і попросіть дитину пофантазувати, передбачити, що буде далі.
• Будьте терплячими. Батьки часто перевантажені роботою, вони перевтомлюються й перебувають у перенапруженому стані. До того ж часто вони віддають перевагу кількості над якістю. Дозвольте дітям довше затримуватись на сторінках. Порозмовляйте з ними про ілюстрації. Поміркуйте над різними частинами розповіді. Письменники та ілюстратори витрачають багато часу на створення книги, в якій усе звернено до дітей на різних рівнях сприйняття, тому переконайтеся, що насолоджуєтесь кожною сторінкою.
• Повторіть те, що сказали діти. Просте повторення того, що говорять діти, може змусити їх відчути себе важливою складовою процесу читання. Повторення може також надати батькам цінні можливості моделювати мовлення й допомогти зосередитись на сфері, яка цікавить дитину.
• Конкретизуйте та розширюйте. Спільне читання книг – найбільш сприятливий час, щоб моделювати більш складні структури речень і розповідей. Поставте запитання: хто? що? де? коли? чому? Батьки також можуть використовувати спільне читання для розширення глибини дитячих висловлювань. Якщо маля вимовляє слово «собака», не соромтесь розширити його вислів, додаючи більше граматичної чи семантичної інформації, наприклад: «Правильно! Великий сірий собака гавкає!».
• Взаємодійте з текстом. Розбивайте речення на складові. Допоможіть дитині простежити використання окремих літер або навіть закінчити слова. Використовуйте можливості друкованого тексту, щоби ввести такі поняття, як читання слів зліва направо і зверху вниз. Почніть знайомство з цікавими явищами, такими як написання друкованими літерами першого слова або значення пунктуації.
• Створіть діалог. Ставте запитання і формулюйте відповіді. Дуже важливо, щоб діти зрозуміли, що ставити запитання – це важлива частина процесу навчання. Поступово прищеплюйте дитині цікавість і допитливість. Роблячи це в ранньому віці, ви закладете необхідну основу, яка допоможе їй у майбутньому краще критично мислити.
• Отримуйте задоволення. Стара філософська школа стверджує, що до книг треба ставитися з пошаною та повагою, вони не для того, щоб ними насолоджуватись; нова школа стверджує, що книги повинні розвивати уяву й бути захоплюючими. Чим більше діти насолоджуються процесом навчання читання, тим більше вони будуть насолоджуватися читанням у подальшому житті!