Перейти до основного вмісту

Вчимо дитину зберігати таємницю

 

Уміння зберігати таємниці є основою довіри і поваги, саме тому високо цінується в суспільстві. Зазвичай, діти довго тримати в таємниці отриману інформацію не можуть.

Як навчити дитину зберігати секрети?

   Усвідомлено зберігати  таємниці діти починають лише в початковій школі. До цього віку малюки дуже відверті та безпосередні, тож розголошення секретної інформації не здається їм чимось неправильним. Як правило, батьки з дитинства вчать дитину бути чесною і товариською людиною, в результаті - малюк легко ділиться з усіма домашніми «секретами».

   Пояснити малюкові, що не все можна розповідати дуже складно. Якщо це сюрприз комусь на день народження, вона може і зберегти секрет, проте коли це стосується інформації, яку малюк чує в сім'ї, дитина може не втриматись і розповісти про сімейні плани на відпустку першому зустрічному. Дуже часто батьки не пояснюють дитині те, що якась конкретна інформація носить особистий характер, а в такому ранньому віці малюки самостійно не відрізняють, що є таємницею, а що можна розповісти.

   Не варто сварити дитину за такий вчинок. Вона почуватиметься ображеною, бо не зрозуміє, що зробила не так. Спробуйте перевести все на жарт, якщо це трапилось на людях, а вже вдома пояснити малюку теми, про що він може розказувати, а що є секретом.

Дитяча безпосередність викликає посмішку в оточуючих, а ось батькам доводиться червоніти за своїх балакучих малят.



 Поради батькам:

1.Придумайте невеликий секретик тільки для «своїх». Малюку буде приємно відчувати себе частиною якогось «секретного товариства», навіть якщо в ньому тільки ви вдвох . Він буде сумлінно «оберігати ваш з нею секрет» і сам довіряти вам інформацію, про яку раніше ніколи не розповідав.

2.Подавайте приклад. Як правило, діти копіюють поведінку дорослого. Ви для своє дитини взірець. Якщо в сім'ї не прийнято зберігати чужі і свої секрети, то й дитина їх не зберігатиме.

3.Поясніть дитині цінність збереження сімейних таємниць. Все, що відбувається вдома, має залишатися вдома. Не можна розповідати про сімейні конфлікти і незручні ситуації стороннім людям, навіть якщо це дуже близькі люди. Можливо, малюк зрозуміє це не відразу, але з часом більш стане більш розбірливим у спілкуванні, зможе сам вирізняти, що і кому можна розповідати.

4.Поясніть дитині, що секрети - це особисте. Малюк повинен розуміти, що розповідати чужі секрети не можна. І якщо його товариш поділився якоюсь таємницею, то її потрібно зберегти. Не варто переказувати її своїм друзям або навіть батькам. Розказавши чужий секрет, дитина зрадить довіру того хто їй довірився.

5.Дивіться фільми та читайте книги з моральним спрямуванням. Є багато книжок та мультиплікаційних фільмів, в яких піднімається тема довіри. На прикладі героїв з різних історій малюк краще зрозуміє всю серйозність і важливість секретів.

6.Не ігноруйте прояви обману і замовчування. Дитина може вдатися до своєї фантазії і придумати щось неймовірне, намагаючись зберегти секрет. Не варто такого допускати, інакше малюк звикне обманювати. До того ж, про деякі ситуації дитина все ж повинна розповідати батькам. Наприклад, якщо її ображають однолітки.

Тож, щоб не потрапити у “цікаву” ситуацію через надмірну відвертість своїх дітей ви можете скористатись даними порадами.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Роль гри у розвитку психології дитини - вплив та значення

  Гра – це одна з найважливіших складових розвитку психології дитини. Вона має велике значення для формування різних аспектів особистості, таких як емоційна стійкість, соціальні навички, творчість та інтелектуальний розвиток. Гра впливає на розвиток дитини на різних рівнях – фізичному, інтелектуальному, соціальному та емоційному, і виконує різні функції в цьому процесі. Функція гри полягає в тому, щоб допомогти дитині розвивати навички і вміння, які вона буде використовувати в майбутньому. Гра допомагає розвивати фантазію, творчість та вміння працювати в команді. Вона стимулює розвиток моторики, координації рухів та розумових здібностей. Крім того, гра сприяє розвитку емоційної сфери, навчаючи дитину розпізнавати і виражати свої почуття, контролювати свої емоції та встановлювати соціальні зв’язки. У грі дитина отримує можливість досліджувати, експериментувати та вирішувати проблеми. Це дозволяє їй розвивати свою творчу та аналітичну мислення. Гра також сприяє формуванню внутрішньої...

Що таке арттерапія та чому вона ефективна у роботі з дітьми

  Мистецтво - невидимий місток, що поєднує два протилежні світи: світ фантазії та реальності. Часто таємні бажання, підсвідомі почуття та емоції легше викласти у творчості, ніж виразити у словесній формі. Тому останнім часом великої популярності набуває метод лікування за допомогою художньої творчості, або арт-терапія .             Арт  -  терапія  -  один із найм’якших і в той же час глибоких методів в арсеналі психологів. Малюючи, займаючись ліпленням, ви ніби отримуєте закодоване послання від самого себе. Форма, колір та інші характеристики продуктів творчості можуть не лише розкрити істинні, глибинні бажання, страхи, відношення до когось або чогось, настрій в даний момент, але й вплинути на свій психологічно емоційний та фізичний стан. Адже відомо, що кожна форма, колір та звук випромінюють певну енергію, яку можна і потрібно використовувати для покращення життя та зміцнення здоров`я. Цей термін з'явився ще в 40-і...

Вправи з тренування мозку для дітей

  Шість видів тренування виконавчих функцій мозку й поліпшення комунікації для дітей Коли ми дивимося на дітей, та й на людей в цілому, неважко помітити, що всі ми маємо індивідуальні особливості в роботі нашого мозку. Ви, як батьки, можете бачити їх у своїх дітях щодня. Ваш син здатний точно припустити, скільки часу йому знадобиться для виконання письмового домашнього завдання, а ваша донька, здається, завжди думає, що вона впорається з ним всього лише за годину, хоча їй ніколи не вдається укластися в зазначений термін. Або ж одна дитина запам'ятовує все, про що їй говорять, а інша вже за хвилину не може згадати, наприклад, логін і пароль, названий вами. Здатність планувати й регулювати свою поведінку, змінюючи свою реакцію залежно від контексту ситуації, є високорівневим нейрокогнітивним процесом, відомим також як виконавчі функції. Також виконавчі функції включають в себе здатність регулювати свої емоції, робити правильний вибір, вирішувати проблеми, бути гнучким, організованим ...