Перейти до основного вмісту

Як навчити дошкільника терпіння

 

П'ять способів, за допомогою яких батьки можуть закласти основи терпіння у своєї дитини

Якщо ви батьки дошкільника, ви знайомі із, здавалося б, безперервними вимогами вашого нетерплячого малюка. Маленькі діти не цілком розуміють те, як їм розпізнати потреби інших людей або ж, що очікування - це невід'ємна частина життя, тому терпіння - це далеко не найсильніша їх особливість.

У міру того, як дитина росте і розвивається, її здатність проявляти терпіння значно поліпшується. Але існують також і ті скеровуючі моменти, які ви можете підключити, щоб навернути вашу дитину на вірний шлях до терплячості. Далі наведено п'ять способів, за допомогою яких можна покласти цьому початок.

1. Займіть лідерські позиції. Маленькі діти вчаться безперервно, спостерігаючи і слухаючи інших людей, а також вивчаючи все, що відбувається навколо. Часто батьки, перебуваючи під тиском напруженого графіку роботи, можуть несвідомо посилати сигнали нетерпіння, а діти зчитують їх і приймають на себе. Наприклад, якщо ви важко зітхаєте і барабаните пальцями по магазинному візку в той момент, коли бабуся на касі виймає пачку дрібних купюр і збирається довго їх перераховувати, ви тим самим посилаєте своїй дитині невербальне повідомлення про те, що бути нетерплячим цілком нормально.

Якщо очікування настільки явно занурюють вас у стресовий стан, буде несправедливим думати, що ви зможете навчити вашу дитину чому-небудь іншому, аніж вашої власної моделі поведінки, але, якщо ви сприймаєте очікування, як щось позитивне у вашому житті і відповідно підходите до нього з таким позитивним настроєм, ви зможете навчити вашу дитину очікувати красиво.

Замість того щоб дратуватися, бурчати та зітхати, використовуйте цей час, щоб поспілкуватися з дитиною, ви можете допомогти їй потренуватися в арифметиці, підраховуючи якісь предмети у полі зору, або згадати назви кольорів і відтінків. Перебуваєте ви в продуктовому магазині або стоїте у дорожньому заторі, завжди є на що подивитися і чому повчитися.

2. Дотримуйтеся об'єктивності. Не забувайте, що маленьким людям потрібні маленькі кроки. Очікування зверх міри і в найкоротші терміни може сформувати в дитині відчуття неповноцінності. Дуже допомагає знання особливостей, відповідних певному віку. Адже завдяки цим знанням ви зможете зберегти реалістичні очікування від вашого малюка. Крім того, це допомагає враховувати, що деякі діти, за природою своєю, більш терплячі, аніж інші, отже, необхідний індивідуальний підхід до кожної дитини.

3. Дочекайтеся. Коли ваш маленький дошкільник у магазині іграшок бачить щось, що йому дуже подобається, він не хоче чекати до наступного тижня, він хоче отримати це прямо тут і зараз! Більшість батьків добре знають, що якщо ви відмовитеся це придбати, швидше за все, в кінцевому підсумку вам доведеться тягти до виходу свою плачучу дитину. Відстрочене задоволення - це предмет величезної внутрішньої роботи для багатьох дорослих, отже уявіть, наскільки в такому випадку важко дитині. На щастя, із великим завзяттям, дошкільнят можна навчити терпляче чекати бажаного. Наприклад, один зі способів - це дати дитині добро (погодитися) і подарувати скарбничку, щоб вона могла заощадити і накопичити гроші, за які потім зможе купити цю «особливу» річ. Ваша дитина навчиться не тільки терпіння, але й сформує почуття незалежності і успіху, що дуже важливо для її самооцінки.

4. Читайте та грайте. Здатність дитини бути терплячою, можна формувати, використовуючи цікаві заняття, які в тому числі передбачають і очікування. Читати книги про терпіння - це ще один хороший спосіб познайомити маленьких дітей з цим поняттям. Захоплюючі пригодницькі твори, які підходять за віком, допоможуть вам у цьому. Настільні ігри можуть також забезпечити відмінну практику терпіння. Коли діти грають в настільні ігри, вони повинні чекати своєї черги, щоб пересувати ігрові фішки і робити свій хід, таким чином, ці ігри сприяють розумінню дитиною ситуації і розвивають уміння слухати і проявляти терпіння. Терпінню ще сприяють випічка та садівництво, оскільки для досягнення бажаних результатів вони вимагають як короткострокових, так і довгострокових очікувань.

5. Будьте готові. Діти дошкільного віку ще недостатньо розвинені, вони не здатні протягом тривалого періоду часу сидіти на одному місці, не стаючи при цьому неспокійними. Тому, якщо ви збираєтесь кудись, де вам доведеться довго чекати, наприклад, на консультацію до лікаря, наповніть свою сумку маленькими іграшками, книгами, кольоровими олівцями і чистими аркушами паперу, щоб ваш малюк весь цей час був зайнятий. Крім цього, під рукою у вас завжди повинна бути якісна їжа для перекусів - на всякий випадок, якщо ви не встигнете додому до часу обіду, адже маленькі діти часто нетерплячі і їм важко займатися в разі, якщо вони голодні (так само як і дорослі!).

Немає жодних сумнівів у тому, що для навчання дітей терпіння, теж необхідно багато терпіння. Але, встановлюючи реалістичні очікування, подаючи особистий приклад, навчаючи цінності і значення відстроченого задоволення, весело проводячи час і готуючись на випадок довгого очікування, ви закладаєте фундамент для вашої дитини, завдяки якому вона виросте у більш терплячу людину по життю!

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Важливо любити дитину такою, якою вона є

  Як навчитися любити дітей такими, якими вони є, і при цьому коригувати їхню поведінку Діти, які відчувають, що їх люблять і що вони неповторні, стають упевненими й досягають успіху. Їм дуже допомагає це, а також те, що їх приймають такими, якими вони є. У той же час нам, батькам, не просто беззастережно прийняти своїх дітей, особливо знаючи про деякі якості, які ми хотіли б у них змінити, але не можемо цього зробити. Більше того, ми ж повинні не тільки любити та приймати наших дітей, а одночасно й коригувати їхню поведінку. Як же цього досягти? 1. Захоплюйтесь вашою дитиною.  Найважливішим фактором у розвитку вашої дитини може бути ваше захоплення нею. Постарайтеся щодня казати дитині про те, як вам пощастило з нею, що ви її  безмежно любите . 2. По-справжньому звертайте увагу на вашу дитину й кажіть їй про це:  «Ти так довго працював над цією вежею», «Ти любиш похлюпатись у воді», «Я знаю, тобі це не до душі!». Справа не в тому, щоб оцінити поведінку дитини, а в т...

Як зміцнити емоційний зв'язок із дитиною

  Емоційний зв'язок дітей із батьками – запорука їх здатності будувати здорові взаємини в майбутньому Емоційний зв'язок між батьками й дитиною – ключ до довірливих, сповнених любові взаємин. Прихильність дитини до батьків – це не даність, а результат тривалого процесу. Тому одноразовий прояв любові до дитини й турботи про неї ще не означає, що дитина буде прив'язана до вас. Із іншого боку, й окремі конфлікти з дитиною не означають, що тепер емоційний зв'язок із нею порушений. Якщо дитина зможе сформувати безпечну прихильність до вас, це буде багато в чому корисним для неї. Діти, котрі встановили сильний емоційний зв'язок із батьками, мають вищі самооцінку й успішність у школі, краще ладнають із людьми й управляють стресом. Батьки можуть допомогти дитині розвинути безпечну прихильність. Для цього потрібно дотримуватися таких правил. Будьте надійною опорою для дитини Поруч із вами дитина має почуватися в безпеці. Оточіть її турботою й дайте їй відчути себе комфортно, ...