Перейти до основного вмісту

Як навчити дошкільника терпіння

 

П'ять способів, за допомогою яких батьки можуть закласти основи терпіння у своєї дитини

Якщо ви батьки дошкільника, ви знайомі із, здавалося б, безперервними вимогами вашого нетерплячого малюка. Маленькі діти не цілком розуміють те, як їм розпізнати потреби інших людей або ж, що очікування - це невід'ємна частина життя, тому терпіння - це далеко не найсильніша їх особливість.

У міру того, як дитина росте і розвивається, її здатність проявляти терпіння значно поліпшується. Але існують також і ті скеровуючі моменти, які ви можете підключити, щоб навернути вашу дитину на вірний шлях до терплячості. Далі наведено п'ять способів, за допомогою яких можна покласти цьому початок.

1. Займіть лідерські позиції. Маленькі діти вчаться безперервно, спостерігаючи і слухаючи інших людей, а також вивчаючи все, що відбувається навколо. Часто батьки, перебуваючи під тиском напруженого графіку роботи, можуть несвідомо посилати сигнали нетерпіння, а діти зчитують їх і приймають на себе. Наприклад, якщо ви важко зітхаєте і барабаните пальцями по магазинному візку в той момент, коли бабуся на касі виймає пачку дрібних купюр і збирається довго їх перераховувати, ви тим самим посилаєте своїй дитині невербальне повідомлення про те, що бути нетерплячим цілком нормально.

Якщо очікування настільки явно занурюють вас у стресовий стан, буде несправедливим думати, що ви зможете навчити вашу дитину чому-небудь іншому, аніж вашої власної моделі поведінки, але, якщо ви сприймаєте очікування, як щось позитивне у вашому житті і відповідно підходите до нього з таким позитивним настроєм, ви зможете навчити вашу дитину очікувати красиво.

Замість того щоб дратуватися, бурчати та зітхати, використовуйте цей час, щоб поспілкуватися з дитиною, ви можете допомогти їй потренуватися в арифметиці, підраховуючи якісь предмети у полі зору, або згадати назви кольорів і відтінків. Перебуваєте ви в продуктовому магазині або стоїте у дорожньому заторі, завжди є на що подивитися і чому повчитися.

2. Дотримуйтеся об'єктивності. Не забувайте, що маленьким людям потрібні маленькі кроки. Очікування зверх міри і в найкоротші терміни може сформувати в дитині відчуття неповноцінності. Дуже допомагає знання особливостей, відповідних певному віку. Адже завдяки цим знанням ви зможете зберегти реалістичні очікування від вашого малюка. Крім того, це допомагає враховувати, що деякі діти, за природою своєю, більш терплячі, аніж інші, отже, необхідний індивідуальний підхід до кожної дитини.

3. Дочекайтеся. Коли ваш маленький дошкільник у магазині іграшок бачить щось, що йому дуже подобається, він не хоче чекати до наступного тижня, він хоче отримати це прямо тут і зараз! Більшість батьків добре знають, що якщо ви відмовитеся це придбати, швидше за все, в кінцевому підсумку вам доведеться тягти до виходу свою плачучу дитину. Відстрочене задоволення - це предмет величезної внутрішньої роботи для багатьох дорослих, отже уявіть, наскільки в такому випадку важко дитині. На щастя, із великим завзяттям, дошкільнят можна навчити терпляче чекати бажаного. Наприклад, один зі способів - це дати дитині добро (погодитися) і подарувати скарбничку, щоб вона могла заощадити і накопичити гроші, за які потім зможе купити цю «особливу» річ. Ваша дитина навчиться не тільки терпіння, але й сформує почуття незалежності і успіху, що дуже важливо для її самооцінки.

4. Читайте та грайте. Здатність дитини бути терплячою, можна формувати, використовуючи цікаві заняття, які в тому числі передбачають і очікування. Читати книги про терпіння - це ще один хороший спосіб познайомити маленьких дітей з цим поняттям. Захоплюючі пригодницькі твори, які підходять за віком, допоможуть вам у цьому. Настільні ігри можуть також забезпечити відмінну практику терпіння. Коли діти грають в настільні ігри, вони повинні чекати своєї черги, щоб пересувати ігрові фішки і робити свій хід, таким чином, ці ігри сприяють розумінню дитиною ситуації і розвивають уміння слухати і проявляти терпіння. Терпінню ще сприяють випічка та садівництво, оскільки для досягнення бажаних результатів вони вимагають як короткострокових, так і довгострокових очікувань.

5. Будьте готові. Діти дошкільного віку ще недостатньо розвинені, вони не здатні протягом тривалого періоду часу сидіти на одному місці, не стаючи при цьому неспокійними. Тому, якщо ви збираєтесь кудись, де вам доведеться довго чекати, наприклад, на консультацію до лікаря, наповніть свою сумку маленькими іграшками, книгами, кольоровими олівцями і чистими аркушами паперу, щоб ваш малюк весь цей час був зайнятий. Крім цього, під рукою у вас завжди повинна бути якісна їжа для перекусів - на всякий випадок, якщо ви не встигнете додому до часу обіду, адже маленькі діти часто нетерплячі і їм важко займатися в разі, якщо вони голодні (так само як і дорослі!).

Немає жодних сумнівів у тому, що для навчання дітей терпіння, теж необхідно багато терпіння. Але, встановлюючи реалістичні очікування, подаючи особистий приклад, навчаючи цінності і значення відстроченого задоволення, весело проводячи час і готуючись на випадок довгого очікування, ви закладаєте фундамент для вашої дитини, завдяки якому вона виросте у більш терплячу людину по життю!

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Як розвинути навички саморегуляції в дитини

  Поради про те, як навчити дітей контролювати свої емоції та справлятися з імпульсивною поведінкою Батьки дворічної дитини можуть щодня зіштовхуватися з її  істериками . Це очікувано та знаходиться в межах вікової норми. Однак, коли дитина досягає шкільного віку, а її поведінка все така ж імпульсивна – це свідчить про проблеми з контролем емоцій. Саме в умінні контролювати свої емоції полягає різниця між дворічною й п'ятирічною дитиною. Допомогти дитині навчитися контролювати себе – головне завдання батьків у цьому віці. Іноді й старшим дітям важко справлятися з емоційними імпульсами, навіть якщо вони не супроводжуються нападами істерики. Що таке саморегуляція? Саморегуляція – це здатність контролювати свої емоції й поведінку в залежності від ситуації. Вона охоплює вміння справлятися з сильною емоційною реакцією на різні стимули, що травмують, уміння заспокоїтися, коли ви засмучені, а також уміння справлятися з роздратуванням без емоційних спалахів. Ці навички допомагають нам...

Роль гри у розвитку психології дитини - вплив та значення

  Гра – це одна з найважливіших складових розвитку психології дитини. Вона має велике значення для формування різних аспектів особистості, таких як емоційна стійкість, соціальні навички, творчість та інтелектуальний розвиток. Гра впливає на розвиток дитини на різних рівнях – фізичному, інтелектуальному, соціальному та емоційному, і виконує різні функції в цьому процесі. Функція гри полягає в тому, щоб допомогти дитині розвивати навички і вміння, які вона буде використовувати в майбутньому. Гра допомагає розвивати фантазію, творчість та вміння працювати в команді. Вона стимулює розвиток моторики, координації рухів та розумових здібностей. Крім того, гра сприяє розвитку емоційної сфери, навчаючи дитину розпізнавати і виражати свої почуття, контролювати свої емоції та встановлювати соціальні зв’язки. У грі дитина отримує можливість досліджувати, експериментувати та вирішувати проблеми. Це дозволяє їй розвивати свою творчу та аналітичну мислення. Гра також сприяє формуванню внутрішньої...