Як управляти проявами гніву в дитини

 

Десять конструктивних способів, за допомогою яких батьки можуть усувати запальність дитини

Ваша дитина влаштовує істерики, якщо не отримує бажаного? Здіймає надмірний шум, оскільки захоплена грою й не бажає приймати ванну? У процесі розвитку багато дітей схильні до надмірної запальності. Але якщо ви будете знати, як справлятися з їхнім гнівом, вам зовсім не знадобиться хвилюватися з цього приводу. Далі пропонуються десять способів контролю проявів гніву вашої дитини та її істерик.

1. Обговорюйте проблеми разом з дитиною

Один із кращих та універсальних способів вирішення проблеми – це порозмовляти і пояснити один одному свою точку зору. Дозвольте вашій дитині висловити свою думку про те, що сталось і що в цій ситуації її турбує. Таким чином, ви чітко зрозумієте проблему і виробите необхідні навички управління проявами гніву вашого малюка.

Якщо ваша дитина не бажає обговорювати з вами свою проблему, не примушуйте її робити це. Постарайтеся завоювати її довіру поступово.

2. Запропонуйте конструктивні шляхи вирішення проблеми

Один із кращих способів приступити до вирішення проблеми гніву дитини – це відокремити її від головного тригера – пускового механізму її гніву, тобто його джерела. Оскільки вдається це не завжди, можна спробувати охарактеризувати це джерело по-іншому. Допоможіть вашій дитині зрозуміти й визнати її особистий внесок в конкретну ситуацію, що викликає в неї гнів. Так вона зможе визначити для себе свої обов'язки як людини (як особистості) і контролювати свої спалахи гніву.

Розкажіть про конструктивні способи вирішення тієї чи іншої ситуації та підкресліть, що гніватись і впадати в істерику марно, бо це жодним чином не допомагає вирішити проблему.

3. Залишайтеся з дитиною на зв'язку

Батькам важливо завжди бути поінформованими про те, що відбувається в житті дитини. Дуже часто почуття гніву та страху в дитини має тенденцію виникати через відсутність упевненості в собі або деякі інші проблеми у школі чи вдома. Підтримуйте зв'язок з учителем (або класним керівником) та активно відслідковуйте успіхи вашої дитини у школі.

Ураховуючи, що в наш час поширені дитячі конфлікти та всілякі порушення поведінки, жодному з батьків не хотілось би піддавати свою дитину подібному ризику. Тому важливо, щоби спілкування із сином чи донькою стало пріоритетним пунктом у батьківському розпорядку дня й навіть у найщільнішому графіку знайшовся час, щоб поговорити з дитиною про школу, її друзів, захоплення.

4. Установіть обмеження

Для дитини дуже важливо навчитись керувати імпульсами свого гніву. Ніколи не дозволяйте їй у люті хапати речі й кидатись ними або тим більше ламати. Установіть обмеження і у спокійній формі поясніть вашому малюку, що така поведінка неприпустима, і ви будете відразу ж припиняти її прояви.

Надайте дитині деякий час, щоб заспокоїтися, а потім поясніть, що схильність до руйнування – це не тільки неправильно, а ще й демонструє її в найбільш негативному світлі. Було б добре, якби ви навели приклади людей, яким удається відмінно справлятися зі своїм гнівом і виходити із ситуації мирним шляхом.

5. Прищеплюйте навички самоконтролю

Гнів – це невід’ємна частина людської природи, кожний із нас в якийсь момент життя здатний розсердитись. Але якщо ваша дитина в період дитячого розвитку не навчиться контролювати свої прояви гарячковості, гнів може увійти у структуру її характеру і в подальшому викликати великі труднощі, до того ж позбутися цієї згубної звички в дорослому віці буде значно складніше.

У вашої дитини може не бути здатності самостійно навчитися контролювати себе. Отже, вам необхідно взяти на себе всю відповідальність і як батькам всіляко заохочувати позитивну поведінку й направляти її в правильне русло. Намагайтеся допомагати дитині контролювати свої емоції.

6. Зберігайте спокій

Будь ласка, не гнівайтесь, незалежно від того, наскільки сильні ваше нетерпіння та бажання вибухнути обуренням. Якщо ви будете нестримно реагувати на ситуацію, в якій ваша дитина через якусь дрібну проблему плаче, бурчить і роздратовується, то це може лише погіршити становище, тому постарайтесь опанувати свої емоції і зберігати спокій.

Як тільки ваш малюк заспокоївся, сядьте поруч з ним і поясніть, як вам самому вдалося зберегти спокій при тому, що ви не схвалюєте його поведінку. Розкажіть йому також про те, що у стані спокою та стриманості знайти вихід зі складних ситуацій значно легше й ефективніше.

7. Заохочуйте фізичну активність

Фізична активність обов'язкова для розвитку дітей, і якщо ваша дитина віддавала перевагу перебуванню вдома занадто довгий час, а також бурчить, обурюється і влаштовує істерики у випадку, якщо ви зменшили час перегляду телевізора, насправді ви знаєте, що робити. Заохочуйте її гуляти на свіжому повітрі і брати участь у спортивних заходах або просто примусьте взяти із собою на прогулянку собаку, якщо вона, звісно, досить доросла для цього.

Фізична активність допоможе дитині виплеснути свою енергію конструктивним способом. Ви можете теж долучитись до прогулянок – це неодмінно зміцнить ваш зв'язок із нею.

8. Оточіть дитину душевним комфортом і прихильністю

Ваша дитина потребує любові й ласки, які ви можете їй дати. А коли обоє батьків працюють, така потреба набуває для дитини першорядного значення. Нехай ваш малюк знає, що ви завжди опинитесь поруч, щоби підтримати й допомогти вирішити його нагальні дитячі проблеми.

Утіште дитину й подаруйте їй відчуття душевного комфорту в тих випадках, коли вона відчуває втрату контролю над ситуацією; поясніть їй, що це не кінець світу, і далеко не всі ситуації можна вирішити за допомогою проявів гніву.

9. Хваліть за хорошу поведінку

Як важливо проявити суворість у ставленні до дитини, коли вона починає погано поводитись, не менш важливо й похвалити за хорошу поведінку. Якщо ваша дитина докладає зусиль, щоб контролювати свій гнів, і всіма силами намагається не влаштовувати сцену, коли ви зазвичай чекаєте від неї саме такої нестриманості, оцініть її вчинок, приготуйте улюблену страву, просто погладьте по спині або обійміть і поцілуйте.

10. Подавайте дітям позитивний приклад

Мабуть, це найважливіший фактор, коли мова йде про виховання дітей. Модель поведінки вони перш за все переймають саме від своїх батьків. Проаналізуйте свій стан, як ви поводитесь у періоди злетів і падінь, чи не гніваєтесь і чи не «виходите із себе» в ситуаціях, з якими не можете впоратись.

Пам'ятайте, що ваша дитина уважно спостерігає за вами, тому намагайтесь контролювати свій гнів і розчарування, скеровуючи їх у позитивну сторону. Тоді у вашого малюка буде більше шансів зробити те ж саме, коли він розлючений. Виховання дітей – це прекрасний процес, де кожний виховний нюанс вимагає не імпульсу, а такту й розсудливості.