Перейти до основного вмісту

Що робити, якщо дитина б'ється із друзями

 

Поради про те, як батькам правильно ставитись до бійок дітей зі своїми друзями й однолітками

Часто батькам доводиться зіштовхуватися з тим, що їхні діти б'ються зі своїми друзями й однолітками. У даному випадку йдеться про нормальні дитячі (хлоп'ячі) стосунки, а не про ситуації, пов'язані з реальною небезпекою, такі як булінг або хуліганство. У таких випадках діти безсилі самостійно впоратися з небезпекою, і батьки повинні зайняти активну позицію для мобілізації всебічної допомоги їм.

Безсумнівно, навіть тоді, коли діти влаштовують бійки зі своїми найближчими друзями, батькам боляче бачити, як вони страждають, відчувають біль, ізольованість або потерпають від бойкоту. Проте ці ситуації також є важливою частиною досвіду дитинства й дорослішання.

Батьки переймаються, що діти неймовірно страждають у таких ситуаціях, однак останні зазвичай справляються з болем набагато легше та швидше, ніж дорослі. Батьки помиляються, коли думають, що повинні захищати дітей від проблем і випробувань.

Замість надмірної опіки дорослі можуть реально допомогти дітям тим, що будуть уважно спостерігати за змінами, що відбуваються з ними, уважно слухати все, що діти намагаються їм сказати, шанобливо наставляти їх і співчувати їм.

Таким чином, діти дізнаються, що можуть справлятися з новими труднощами й болем, що з часом біль проходить, а життя триває.

Як бути батькам:

  • Будьте чуйними й уважно вислухайте свою дитину, не намагаючись урятувати її або вирішити проблему замість неї.
  • Продемонструйте віру в свою дитину: «Я знаю, мій любий, це боляче й важко, але я також знаю, що ти зможеш упоратися з цим».
  • Запропонуйте підтримку: «Будь ласка, дай мені знати, коли захочеш порозмовляти зі мною або попросити в мене поради. Я запропоную тобі кілька варіантів, і ти вибереш той, який тобі найбільше сподобається».
  • Не ставтесь до своєї дитини як до жертви, щоб вона не стала сприймати себе такою.

Якщо дитина не хоче більше дружити зі своїм однолітком та грати з ним, підтримайте її намір. Якщо дитина вирішує припинити стосунки з товаришем, довіряйте їй. У неї можуть бути дуже вагомі причини для того, чому вона більше не бажає підтримувати стосунки з ним.

Якщо у вас більше однієї дитини, не слід очікувати, що іншим дітям буде однаково цікаво грати з усіма вашими дітьми. Важливо, щоб кожній дитині було дозволено створювати й підтримувати свої, окремі дружні стосунки та щоб брати чи сестри не заважали дитині реалізовувати свої переваги у дружбі.

Майте на увазі, що для багатьох хлопчиків у віці від десяти років цілком нормально імітувати реальну бійку зі своїми друзями. Не перебільшуйте значення таких ситуацій і не вважайте, що це призведе до того, що дитина виросте жорстокою в майбутньому.

Як запобігти проблемам у майбутньому?

  • Розповідайте дітям про те, до яких наслідків можуть призвести бійки, але при цьому не провокуйте в них почуття провини. Поясніть їм, як далі не загострювати конфлікт: «Коли ми розглянемо, завдяки чому виникла конфліктна ситуація та який внесок ми зробили в її розвиток, то зрозуміємо, що можемо змінити ту частину нашої поведінки, яка сприяла розпалюванню сварки, на більш миролюбну».
  • Поділіться своїми власними історіями дитячих сварок і бійок, розкажіть про те, як це відбувалось, як ви себе тоді почували, чого вони вас навчили й завдяки чому ви змогли уникати їх згодом.
  • Перед тим, як побажати дитині на добраніч, розпитайте її про найрадісніші й сумні моменти дня, що пройшов. Вона знатиме, що може поділитися своїм досвідом з вами та за необхідності отримати вашу підтримку, співчуття або пораду.

Чого можуть навчитись діти?

Діти можуть дізнатися, що в них є мужність і впевненість у собі, щоби переживати болісний життєвий досвід. Вони навчаться брати на себе відповідальність за свою роль у заподіянні болю іншій людині й навчаться робити інший – більш миролюбний вибір.

Важливо пам'ятати :

Дитина, яка б'є, так само потребує підтримки як і та, яку образили. Обидві сторони - це діти, які ще тільки вчаться взаємодіяти зі світом.

Діти відчують, що їм самим треба справлятися з труднощами, але при цьому поруч завжди буде той, хто зможе вислухати, поспівчувати й не буде звинувачувати їх. У випадку реальної небезпеки діти знатимуть, що отримають від дорослих необхідний захист і допомогу.

Підказки батькам

  • Прийміть той факт, що поєдинки серед друзів нормальні, і розглядайте їх як необхідну частину життєвого досвіду вашої дитини. Конфлікт, швидше за все, завершиться швидше, ніж ви думаєте. Діти зазвичай закінчують бійку набагато швидше, якщо дорослі не втручаються.
  • Бути прикладом спокійного вирішення конфліктів
  • Вчити їх навичкам емоційної грамотності
  • Пам'ятайте, що діти, як і дорослі, більшою мірою потребують того, щоб їх почули, ніж того, щоб їм дали готові рішення.
  • Майте на увазі, що існує велика різниця між нормальними бійками між друзями й однолітками та ситуаціями, що несуть реальну небезпеку, тому в залежності від типу ситуації корегуйте свою роль належним чином.
Цькування і бійки не з'являються "просто так". Вони виростають там, де не вистачає уваги, розуміння і безпечного простору для емоцій.
Давайте разом створювати середовище, де діти вчаться не битися, а чути одне одного.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Як навчити дошкільника терпіння

  П'ять способів, за допомогою яких батьки можуть закласти основи терпіння у своєї дитини Якщо ви батьки дошкільника, ви знайомі із, здавалося б, безперервними вимогами вашого нетерплячого малюка. Маленькі діти не цілком розуміють те, як їм розпізнати потреби інших людей або ж, що очікування - це невід'ємна частина життя, тому терпіння - це далеко не найсильніша їх особливість. У міру того, як дитина росте і розвивається, її здатність проявляти терпіння значно поліпшується. Але існують також і ті скеровуючі моменти, які ви можете підключити, щоб навернути вашу дитину на вірний шлях до терплячості. Далі наведено п'ять способів, за допомогою яких можна покласти цьому початок. 1. Займіть лідерські позиції.   Маленькі діти вчаться безперервно, спостерігаючи і слухаючи інших людей, а також вивчаючи все, що відбувається навколо. Часто батьки, перебуваючи під тиском напруженого графіку роботи, можуть несвідомо посилати сигнали нетерпіння, а діти зчитують їх і приймають на себе. На...

Важливо любити дитину такою, якою вона є

  Як навчитися любити дітей такими, якими вони є, і при цьому коригувати їхню поведінку Діти, які відчувають, що їх люблять і що вони неповторні, стають упевненими й досягають успіху. Їм дуже допомагає це, а також те, що їх приймають такими, якими вони є. У той же час нам, батькам, не просто беззастережно прийняти своїх дітей, особливо знаючи про деякі якості, які ми хотіли б у них змінити, але не можемо цього зробити. Більше того, ми ж повинні не тільки любити та приймати наших дітей, а одночасно й коригувати їхню поведінку. Як же цього досягти? 1. Захоплюйтесь вашою дитиною.  Найважливішим фактором у розвитку вашої дитини може бути ваше захоплення нею. Постарайтеся щодня казати дитині про те, як вам пощастило з нею, що ви її  безмежно любите . 2. По-справжньому звертайте увагу на вашу дитину й кажіть їй про це:  «Ти так довго працював над цією вежею», «Ти любиш похлюпатись у воді», «Я знаю, тобі це не до душі!». Справа не в тому, щоб оцінити поведінку дитини, а в т...

Як розвинути навички саморегуляції в дитини

  Поради про те, як навчити дітей контролювати свої емоції та справлятися з імпульсивною поведінкою Батьки дворічної дитини можуть щодня зіштовхуватися з її  істериками . Це очікувано та знаходиться в межах вікової норми. Однак, коли дитина досягає шкільного віку, а її поведінка все така ж імпульсивна – це свідчить про проблеми з контролем емоцій. Саме в умінні контролювати свої емоції полягає різниця між дворічною й п'ятирічною дитиною. Допомогти дитині навчитися контролювати себе – головне завдання батьків у цьому віці. Іноді й старшим дітям важко справлятися з емоційними імпульсами, навіть якщо вони не супроводжуються нападами істерики. Що таке саморегуляція? Саморегуляція – це здатність контролювати свої емоції й поведінку в залежності від ситуації. Вона охоплює вміння справлятися з сильною емоційною реакцією на різні стимули, що травмують, уміння заспокоїтися, коли ви засмучені, а також уміння справлятися з роздратуванням без емоційних спалахів. Ці навички допомагають нам...