«Доброта - це мова, яку може почути кожне серце». Є речі, які неможливо виміряти лінійкою, зважити на терезах чи покласти до скарбнички. Їх не побачиш очима, але саме вони роблять людину по-справжньому багатою. Це щирість, співчуття, милосердя, турбота та доброта. Доброта не народжується раптово, наче чарівна квітка після дощу. Вона проростає поступово - з першої усмішки, теплого обійму, лагідного слова, простягнутої руки. І найважливіше насіння доброти потрапляє в дитячу душу саме в ранньому дитинстві. Дитина приходить у світ із відкритим серцем. Вона ще не знає складних правил людських взаємин, не вміє пояснювати почуття дорослими словами, але дуже тонко відчуває ставлення до себе. Вона помічає інтонацію голосу, погляд, дотик, реакцію дорослого на її сльози та невдачі. Із цих маленьких щоденних моментів поступово складається її уявлення про світ: чи можна довіряти людям, чи безпечно проявляти почуття, чи важливі переживання іншого. Тож виховання доброти починається не з повчань...
Лакіза Віта Вікторівна - практичний психолог Педагогічний стаж - 29 років