Кабінет практичного психолога ЗДО№3 "Сонечко"

      Профілактика суїцидальної поведінки: роль батьків та педагогів «Іноді найважливіше — не знайти правильні слова, а просто бути поруч». Турбота про психічне здоров’я дитини починається з уважного ставлення до її почуттів.   Профілактика суїцидальної поведінки — це не лише робота психолога чи медичного фахівця. Це спільна відповідальність дорослих, які щодня перебувають поруч із дитиною: батьків, педагогів, вихователів та інших значущих людей. Особливо важливо пам’ятати: дитина не завжди може словами розповісти про свій внутрішній стан. Іноді її переживання проявляються через поведінку, емоції, зміни у спілкуванні або звичному способі життя. Що може насторожити дорослих? Не кожна емоційна або поведінкова зміна свідчить про суїцидальний ризик. Проте тривалі чи різкі зміни потребують уваги. Серед можливих сигналів: дитина стала незвично замкненою, сумною або байдужою; часто говорить про безнадію, самотність, непотрібність; втрачає інтерес до ігор та занять, які рані...

  Заняття, які допомагають дитині звикнути до навчальної діяльності та розвивають пізнавальні навички Початок навчального року — важливий період у житті кожної дитини. Особливо це стосується дошкільнят, які поступово переходять від переважно ігрової діяльності до організованої навчальної. Для дитини важливо не лише отримувати нові знання, а й навчитися слухати, зосереджувати увагу, запам’ятовувати, міркувати, виконувати завдання та доводити розпочату справу до кінця. Саме тому особливого значення набувають заняття, спрямовані на м’яку адаптацію дитини до навчальної діяльності та розвиток її пізнавальних процесів.   Навчання через гру У дошкільному віці гра залишається природним способом пізнання світу. Тому перші кроки до навчальної діяльності мають бути цікавими, доступними  та емоційно комфортними. Під час таких занять дитина поступово вчиться: слухати й розуміти інструкцію дорослого; виконувати завдання за зразком; утримувати увагу протягом певного часу; переключатися ...

  Безбар'єрність - це не лише про пандуси, ліфти чи спеціальні умови. Насамперед - це про людяність, прийняття та повагу до кожної людини незалено від її віку, стану здоров'я, зовнішності, можливостей чи життєвих обставин. Світ без бар'єрів починається з простих речей: уважно слухати, підтримати замість осуду, допомогти без жалю, приймати відмінності як норму, створювати простір, де кожен відчуває себе важливим. Коли ми говоримо про безбар'єрнсть, ми говоримо про право кожної людини бути почутою, прийнятою та включеною у життя суспільства. Адже справжня сила суспільства - у його доброті, відкритості та вмінні бачити в кожному насамперед людину. Особливо важливо навчати дітей емпатії , толерантності та взаємоповазі змалку. Саме через добрі слова, підтримку та щире ставлення формується покоління, яке будує світ без упереджень і обмежень.                  Співчуття й доброта зароджуються в сім'ї Саме родина стає тим першим місцем, де дитина...

  Покарання не допоможуть упоратися з поганою поведінкою дитини, для цього є більш ефективні способи Ми хочемо, щоб наші діти навчалися на власних помилках і не повторювали їх знову. Ми ставимо їх у куток або закриваємо в кімнаті, щоб вони «подумали над своєю поведінкою». Але діти продовжують чинити по-своєму, всупереч покаранням. Як же привчити свою дитину до дисципліни? Так, ми часто вважаємо, що покарання необхідне для того, щоб дитина дотримувалася дисципліни. Однак саме слово «дисципліна» походить від латинського «disciplina», що в перекладі означає «навчання». У цьому й полягає секрет того, як можна виправити поведінку дитини – потрібно допомогти їй навчитися поводитися добре. Якщо ми караємо дитину, щоб вона спокутувала свою  помилку , це не допомагає їй зробити правильний вибір наступного разу. Нікому не подобається, коли ним командують – покарання може призвести до протистояння, а діти можуть продовжувати поводитися погано. Привчаючи дитину до дисципліни, ми повинні п...

  Як стверджують психологи, діти схильні гірше поводитися з тими, із ким вони проводять більше часу З’ясуймо, чому так відбувається і як цьому можна дати раду. Чому дитина погано поводиться У дитячому віці дитина дарувала вам найніжніші посмішки і, здавалося, була щаслива від того, що ви поруч. Чому ж зараз вона ділиться з вами тільки негативними емоціями? Психологи стверджують, що дитині найбільш комфортно виражати свої сильні почуття в присутності того з батьків, із ким вона проводить більше часу. Тому помилково думати, що їй найбільше подобається проводити час із татом, ніж із вами. Примхлива поведінка дитини може свідчити про те, що вона почувається у безпеці поряд із вами. Такі зміни в поведінці також пов'язані з тим, що мозок дитини в цей період стрімко розвивається. Пам'ять дитини поліпшується, тому вона довше пам'ятає те, що вона хоче. Крім того, маленька дитина тільки починає вчитися взаємодіяти з іншими людьми й намагається дізнатися, наскільки далеко може зайти у...

  У сучасному світі ми звикли поспішати, багато працювати, вирішувати десятки справ одночасно та часто забувати про найголовніше - власне здоров'я та внутрішній ресурс. Саме тому існує день,який нагадує кожному з нас: постійна втома - це не норма, а сигнал організму про допомогу. Синдром хронічної  втоми - це стан тривалого фізичного та емоційного виснаження. який не минає навіть після відпочинку.Людина може відчувати слабкість, втрату енергії, апатію, труднощі з концентрації уваги, дратівливість та емоційне вигорання. Особливо сьогодні важливо бути уважними до себе та своїх близьких. Постійний стрес, тривога, інформаційнеперенавантаження, недосипання та переживання виснажують наш організм і психіку. Що допомагає запобігати хронічній втомі? Повноційний сон, час на відпочинок без гаджетів, прогулянки та фізична активність, турбота про емоції,вміння говорити "ні" перевантаженню, маленькі радощі щодня. Пам'ятай: турбота про себе - це не слабкість і не егоїзм. Це необхідн...

  У стосунках з дітьми та їх вихованні багато мам виявляють типові моделі поведінки Мама – найпочесніше звання у світі. У світі немає двох абсолютно схожих мам, адже кожна по-своєму неповторна для свого малюка й готова зробити для нього все можливе. Часто мами вступають одна з одною в неоголошене суперництво, неусвідомлено порівнюючи своє виховання й самих себе з іншими жінками. І, звичайно ж, немає матері, яка не замислюється над питанням, наскільки вона добре справляється зі своєю роллю. Головні риси характеру жінки-матері зазвичай впливають на те, як саме вона виховує дитину. Розглянемо найбільш поширені типи мам та спробуємо розібратися в їх особливостях. Дану класифікацію не варто сприймати надто серйозно, адже розділити всіх матерів у світі на декілька типів неможливо. Але ця невелика добірка допоможе  подивитися на виховання  збоку та відкрити в собі щось нове. Сувора мама Вона здається дуже авторитарною. Але така мама не прагне до першості в сім'ї. Єдина її мета –...