Перейти до основного вмісту

25 листопада -Міжнародний день боротьби проти насильства над жінками

 

17 грудня 1999 року Генеральна Асамблея ООН оголосила 25 листопада Міжнародним днем боротьби за ліквідацію насильства над жінками. Жінки в усьому світі стають жертвами згвалтувань та зазнають побутового насилля, до того ж, масштаби та справжня природа такого насильства нерідко приховані.


У цей же день розпочинається Міжнародна акція «16 днів проти насильства», яка була ініційована Першим всесвітнім інститутом жіночого лідерства у 1991 році.

Метою проведення акції «16 днів проти насильства» є привернення уваги громадськості до актуальної для українського суспільства проблеми подолання насильства в сім’ї, щодо жінок, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми, забезпечення рівних прав жінок і чоловіків. А також активізація партнерського руху органів державної влади, державних закладів, громадських організацій до проблем насильства в сім’ї та захисту прав жінок.

Із 1991 року акцію «16 днів проти насильства» підтримують у 100 країнах світу, щоб збільшити розуміння та обізнаність про всі форми насильства і створити соціальний простір, вільний від насильства.

Жінки по всьому світу стають жертвами згвалтувань та зазнають побутового насилля, до того ж, масштаби та істинна природа його нерідко приховані. Насилля – це не міф, а реальна проблема, від якої навіть сьогодні, у XXI сторіччі, потерпають жінки. Щороку близько 10000 українських жінок гине від домашнього насильства. У всьому світі від нього потерпає більше, ніж від пограбувань та в автомобільних катастрофах, разом узятих. Символом проти всіх форм насильства над жінками є біла стрічка.

15 листопада 2001 року в нашій країні був прийнятий Закон «Про попередження насильства в сім’ї». Але, на жаль, наші жінки досі потерпають від насильства вдома. Причому половина з постраждалих – від психологічного, майже 40% – від фізичного. Признатися у цьому своїм знайомим чи правоохоронцями вони готові не завжди, а допомоги потребують якнайшвидше.

Попри повномасштабну війну, розпочату РФ на території України 24 лютого 2022 року, проблема домашнього насильства не стає менш важливою. Війна, як і будь-яка екстремальна ситуація, лише загострює проблеми людей, які були й до цього. Зокрема, це стосується і насильства в сім’ях. Домашнє насильство під час війни – це поширене явище, яке стає ще більш небезпечним, ніж у мирний час. Людям, які зазнали такого насильства зараз, складніше знайти вихід – вони часто обмежені у пересуванні, їм немає в кого попросити про допомогу, вони ще більше залежать від кривдників фізично й матеріально.

Отже, під час війни захист потерпілих від домашнього насильства в Україні набув ще більшого значення. І робота в цьому напрямку значно посилюється у зв’язку з тим, що 1 листопада 2022 року для України набула чинності Стамбульська конвенція. Відповідно до неї, постраждалим особам забезпечується якнайкращий захист і підтримка, сприяння їх фізичному, психологічному та соціальному відновленню. Ця угода передбачає захист жінок від усіх форм насильства та дискримінації, рівність між жінками й чоловіками, політику та заходи для захисту всіх жертв насильства й надання їм допомоги.

У країні працюють центри допомоги жертвам домашнього насильства, проте, варто нагадати, що допомагають тим, хто просить про допомогу!

В Україні за коротким телефонним номером 15-47 ЦІЛОДОБОВО та БЕЗКОШТОВНО діє «гаряча лінія» з протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей.

«Гаряча лінія» приймає звернення від усіх заявників та надає інформаційні, психологічні та юридичні консультації.

Надаються роз’яснення, контактна інформація з питань безпеки та оборони, гуманітарної допомоги, соціальної допомоги тощо.

Надається психологічна підтримка заявникам, які телефонують з питань, пов’язаних з воєнними діями.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Як навчити дошкільника терпіння

  П'ять способів, за допомогою яких батьки можуть закласти основи терпіння у своєї дитини Якщо ви батьки дошкільника, ви знайомі із, здавалося б, безперервними вимогами вашого нетерплячого малюка. Маленькі діти не цілком розуміють те, як їм розпізнати потреби інших людей або ж, що очікування - це невід'ємна частина життя, тому терпіння - це далеко не найсильніша їх особливість. У міру того, як дитина росте і розвивається, її здатність проявляти терпіння значно поліпшується. Але існують також і ті скеровуючі моменти, які ви можете підключити, щоб навернути вашу дитину на вірний шлях до терплячості. Далі наведено п'ять способів, за допомогою яких можна покласти цьому початок. 1. Займіть лідерські позиції.   Маленькі діти вчаться безперервно, спостерігаючи і слухаючи інших людей, а також вивчаючи все, що відбувається навколо. Часто батьки, перебуваючи під тиском напруженого графіку роботи, можуть несвідомо посилати сигнали нетерпіння, а діти зчитують їх і приймають на себе. На...

Важливо любити дитину такою, якою вона є

  Як навчитися любити дітей такими, якими вони є, і при цьому коригувати їхню поведінку Діти, які відчувають, що їх люблять і що вони неповторні, стають упевненими й досягають успіху. Їм дуже допомагає це, а також те, що їх приймають такими, якими вони є. У той же час нам, батькам, не просто беззастережно прийняти своїх дітей, особливо знаючи про деякі якості, які ми хотіли б у них змінити, але не можемо цього зробити. Більше того, ми ж повинні не тільки любити та приймати наших дітей, а одночасно й коригувати їхню поведінку. Як же цього досягти? 1. Захоплюйтесь вашою дитиною.  Найважливішим фактором у розвитку вашої дитини може бути ваше захоплення нею. Постарайтеся щодня казати дитині про те, як вам пощастило з нею, що ви її  безмежно любите . 2. По-справжньому звертайте увагу на вашу дитину й кажіть їй про це:  «Ти так довго працював над цією вежею», «Ти любиш похлюпатись у воді», «Я знаю, тобі це не до душі!». Справа не в тому, щоб оцінити поведінку дитини, а в т...

Сімейний зв'язок: позитивна атмосфера в сім'ї

  Поради, які допоможуть батькам установити й підтримувати міцний емоційний зв'язок із дітьми Один із головних складників щасливої родини – це зв'язок між усіма її членами: здатність спілкуватися, налагоджувати й підтримувати взаємини між батьками й дітьми. Кожен член сім'ї прагне, аби його розуміли, любили й оточували увагою. Лише за таких передумов у родині формується міцний емоційний зв'язок. На жаль, сучасне суспільство не завжди сприяє підтримці сімейних зв'язків. Нині ми використовуємо багато сучасних технологій, але при цьому дедалі менше спілкуємося один з одним віч-на-віч. Швидкий темп сучасного життя призводить до того, що люди приділяють своїй родині щоразу менше часу. Причиною багатьох проблем підлітків (зловживання алкоголем і наркотиками, підліткова злочинність тощо) є втрата ними емоційного зв'язку зі своїми родинами. Навіть у матеріально забезпечених сім'ях діти часто почуваються непотрібними, а тому змушені шукати джерело емоційного зв'я...