Перейти до основного вмісту

Як розвинути у дитини почуття гумору

 

Почуття гумору - це психофізичне здоров'я, що формує у дитини позитивне ставлення до життя

Чи часто ви смієтеся разом зі своєю дитиною? Якщо так - вітаємо: ви змогли знайти дуже важливий спосіб зміцнити емоційний зв'язок один з одним. Сміх об'єднує людей і дає їм відчути себе краще.

Як показують дослідження, діти, які мають почуттям гумору, як правило, краще вміють насолоджуватися життям, володіють міцним фізичним і психічним здоров'ям і більш впевнені у собі, ніж їх однолітки. Але якщо для одних дітей сміх - це щось природне, інших потрібно вчити помічати смішне в повсякденному житті. Якщо ви хочете, щоб ваша дитина сміялася більше, ви можете зробити для цього певні дії. Розглянемо їх докладніше.

  • З'ясуйте, що може розсмішити дитину в тому чи іншому віці. Наприклад, немовлята сміються, коли їм корчать гримаси або грають з ними в ігри (наприклад, «Ку-ку»). У дитини трьох років можуть викликати сміх ситуації, коли ви видаєте звуки тварин або надягаєте шкарпетку на руку.
  • Винагороджуйте спроби дитини проявити почуття гумору. Дитина відчує себе добре, якщо побачить, що ви засміялися.
  • Пам'ятайте, що дитина в усьому бере з вас приклад. Тому не бійтеся іноді здатися смішними і посміятися над собою. Якщо ви будете надто серйозно ставитися до свого життя, ваша дитина виросте такою ж.
  • Грайте з дитиною в ігри на уяву. Придумуйте нові безглузді слова, римування і пісеньки. Коли ви показуєте дитині, що бути іноді несерйозним - це нормально, вона засвоює цей урок на майбутнє.
  • Коли ви стикаєтеся з життєвими обставинами, які приголомшують або засмучують вас, намагайтеся дивитися на ці ситуації з гумором. Наприклад, якщо ви випадково розбили тарілку, це може вас засмутити, але ви можете знайти і щось кумедне в цій ситуації. Коли ви зустрічаєте життєві труднощі з усмішкою на обличчі, дитина вчиться у вас робити так само.
  • Заохочуйте дитину розповідати жарти, придумувати смішні історії, малювати смішні малюнки тощо. Хваліть її за таку творчість.
  • Приділяйте час тому, щоб дивитися разом з дитиною смішні комедії. Після перегляду обговоріть з нею фільм, поговоріть про те, що зробило його смішним і що можна було б додати у фільм, щоб зробити його ще смішнішим.
  • Зрозумійте, що вам не потрібно робити якісь надзусилля, щоб розважити дитину. Іноді досить придумати якийсь безглуздий віршик, щоб викликати у дитини сміх. Посмійтеся разом з нею.
  • Коли ви намагаєтеся розвинути у дитини почуття гумору, не забудьте пояснити їй, над чим можна жартувати, а над чим - ні. Переконайтеся, що дитина розуміє, що не можна висміювати іншу людину. Жарти повинні бути смішними для всіх.
  • У певний період багато дітей звертаються до так званого «туалетного гумору». Це нормальна частина дорослішання дитини, тому не варто забороняти дитині жартувати на цю тему. Однак постарайтеся зробити так, щоб ці жарти звучали виключно вдома, а не в присутності сторонніх людей.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Роль гри у розвитку психології дитини - вплив та значення

  Гра – це одна з найважливіших складових розвитку психології дитини. Вона має велике значення для формування різних аспектів особистості, таких як емоційна стійкість, соціальні навички, творчість та інтелектуальний розвиток. Гра впливає на розвиток дитини на різних рівнях – фізичному, інтелектуальному, соціальному та емоційному, і виконує різні функції в цьому процесі. Функція гри полягає в тому, щоб допомогти дитині розвивати навички і вміння, які вона буде використовувати в майбутньому. Гра допомагає розвивати фантазію, творчість та вміння працювати в команді. Вона стимулює розвиток моторики, координації рухів та розумових здібностей. Крім того, гра сприяє розвитку емоційної сфери, навчаючи дитину розпізнавати і виражати свої почуття, контролювати свої емоції та встановлювати соціальні зв’язки. У грі дитина отримує можливість досліджувати, експериментувати та вирішувати проблеми. Це дозволяє їй розвивати свою творчу та аналітичну мислення. Гра також сприяє формуванню внутрішньої...

Вправи з тренування мозку для дітей

  Шість видів тренування виконавчих функцій мозку й поліпшення комунікації для дітей Коли ми дивимося на дітей, та й на людей в цілому, неважко помітити, що всі ми маємо індивідуальні особливості в роботі нашого мозку. Ви, як батьки, можете бачити їх у своїх дітях щодня. Ваш син здатний точно припустити, скільки часу йому знадобиться для виконання письмового домашнього завдання, а ваша донька, здається, завжди думає, що вона впорається з ним всього лише за годину, хоча їй ніколи не вдається укластися в зазначений термін. Або ж одна дитина запам'ятовує все, про що їй говорять, а інша вже за хвилину не може згадати, наприклад, логін і пароль, названий вами. Здатність планувати й регулювати свою поведінку, змінюючи свою реакцію залежно від контексту ситуації, є високорівневим нейрокогнітивним процесом, відомим також як виконавчі функції. Також виконавчі функції включають в себе здатність регулювати свої емоції, робити правильний вибір, вирішувати проблеми, бути гнучким, організованим ...

Як зрозуміти почуття дитини за допомогою малюнка

  Поради батькам про те, як розпізнати та перебороти страхи та хвилювання дитини, не використовуючи слова У ході переживання особистої травми або національної кризи дуже важливо, щоби батьки та вчителі давали дітям можливість виразити себе, свої почуття й відповідні інструменти для цього. Діти, так само як і дорослі, відчувають потребу порозмовляти про свої страхи та побоювання. Вони звертаються до нас у надії мати певну стабільність у цьому нестабільному світі. І відчувають турботу про себе тільки тоді, коли для них продовжується нормальне життя, коли їх уважно вислуховують і коли шляхом досвіду вони дізнаються, що їх запитання не менш важливі, ніж відповіді У випадку кризової ситуації будьте пильні й не пропустіть у поведінці дітей таки ознаки переживань: вираження широкого спектра емоцій; соматичні (тілесні) хвороби – особливо болі у шлунку; проблеми зі сном (часті пробудження, жахливі сни); тривожність при розлуці з батьками; підвищену прив’язаність до дорослих; роздратованість...