Як розвинути емоційну стійкість дитини

 

Три рекомендації про те, як розвинути емоційну стійкість дитини в сучасному світі

Кожен із нас зіштовхується з труднощами й невдачами. Батьки, які роблять акцент у вихованні на розвиток емоційної стійкості малюка, роблять його більш стійким, урівноваженим, позитивним та здатним справлятися з будь-якими проблемами на його шляху. Це сприяє максимальному розкриттю потенціалу особистості в майбутньому, допомагає йому відчувати себе більш щасливим й задоволеним життям.

У сучасному світі більшу частину часу дитина приділяє таким заняттям, як уроки, тренування, відвідування численних гуртків. При такому щільному розкладі в батьків не залишається часу, щоб навчити малюка більш важливих речей. Тому багато дітей не розвивають свою психічну стійкість, необхідну в дорослому житті.

Розглянемо кілька рекомендацій, дотримуючись яких, ви допоможете дітям стати психічно стійкішими, успішнішими в житті.

Рекомендація № 1. Навчіть дитину реалістичного мислення

Те, як мислить ваша дитина, впливає на її почуття й поведінку. Тому так важливо навчити дитину справлятися з негативними думками й переживаннями. Діти часто потерпають від негативних думок, як і дорослі (поганих передчуттів, сумнівів у своїх силах, критики тощо). Батьки в таких випадках вважають за краще обмежуватися фразами: «Не турбуйся» або «Все буде добре».

Більшість батьків ніколи не вчать своїх дітей позитивного самонавіювання. І такі діти часто виявляються не готовими до справжніх життєвих труднощів. Діти, які мислять реалістично, впевнені у своїх силах й відрізняються більшою життєвою стійкістю. Керуючись принципами реалістичного мислення, замість думок: «Я ніколи не складу іспит з математики», така дитина каже собі: «Я можу поліпшити свої знання з математики, якщо буду краще вчитися, звертатися по допомогу й регулярно виконувати домашнє завдання».

Як навчити дитину. Запропонуйте їй на певний час стати «детективом», який шукає факти, щоб довести або спростувати свої припущення. Коли вона висловлює якусь негативну думку, запитайте її: «Чому ти вважаєш це правдою?» або «Чи є якісь факти, які підтверджують те, що це неправда?» Навчіть дитину шукати підтвердження своїм думкам.

Рекомендація № 2. Навчіть дитину справлятися зі своїми емоціями

Дослідження показують, що понад 60% молодих людей емоційно не готові до реалій дорослого життя. Вони не можуть справлятися з неприємними емоціями, такими як самотність, смуток, неспокій та іншими.

Багато батьків намагаються вберегти дитину від усіх неприємностей. Від них часто можна почути фрази: «Не бійся» або «Не варто турбуватися». Але це тільки переконує малюка в тому, що його почуття неправильні або що він не може самостійно впоратися зі своїми емоціями.

Потрібно пояснити йому, який вплив здійснюють емоції. Якщо дитина каже: «Я відчуваю занепокоєння, і через це мені хочеться уникати речей, які мене лякають», вона вміє розпізнавати свої емоції й тому краще підготовлена до того, щоб зустрітися зі своїми страхами. Вона краще вміє справлятися зі своїми емоціями та станом внутрішнього дискомфорту.

Як навчити дитину. Навчіть дитину розпізнавати свої емоції. Це перший крок до розуміння того, як почуття впливають на прийняття рішень. Визнайте емоції вашого малюка, поясніть йому, що в нього є вибір, як поводитися зі своїми почуттями.

Рекомендація № 3. Навчіть дитину позитивних дій

Реалістичного мислення, управління емоціями недостатньо для розвитку життєстійкості дитини. Їй також необхідні позитивні дії. На жаль, батьки схильні оберігати дітей від труднощів реального життя й не дають проявити себе. В інших випадках вони контролюють кожен крок дитини. В обох випадках дитина позбавляється можливості навчитися робити правильний вибір у житті.

Позитивні дії означають, що дитина зустрічається зі своїми страхами, проявляє завзятість у досягненні мети, навіть коли втомилася, і завжди діє у відповідності зі своїми цінностями. Навіть коли доводиться приймати непопулярні рішення. Дитина, яка може діяти, не дивлячись на негативні емоції й дискомфорт, зможе ефективно досягати життєвих цілей.

Як навчити дитину. З ранніх років розвивайте в малюка навички вирішення проблем. Покажіть йому, що він може впливати на своє життя й на життя тих, хто його оточує. Допоможіть йому зрозуміти, що, здійснюючи щодня маленькі кроки на шляху до своєї мети, він зможе реалізувати свій потенціал.