Ефекти від добрих вчинків та кроки, які наблизять дитину до формування доброчинності
Турбота – це наша здатність розпізнавати й реагувати на потреби та страждання інших людей. Як важлива частина нашого внутрішнього компасу вона включає в себе ті способи, за допомогою яких ми проявляємо співчуття, співучасть і доброту в житті.
Людська доброта особливо активізується в період свят. Це час, що допомагає зрозуміти, як процес вручення подарунка може вплинути на формування в дітей певних цінностей, а також надає можливість розвинути в них доброту – ту чесноту, яка покращує наш душевний стан.
Під час канікул батьки проявляють до дітей багато доброти. Ми купуємо подарунки, печемо спеціальне пригощання й дуже старанно працюємо, щоб допомогти їм відчути себе частиною їх унікальної культури та віросповідання.
Чи роблять нас щасливими батьками наші добрі вчинки по відношенню до дітей? Звісно, роблять.
Дійсно, що наша самоповага та внутрішній комфорт підвищуються, коли ми практикуємо мистецтво доброти по відношенню до наших дітей, сім’ї, друзів і суспільства. Добрі справи дають нам не тільки задоволення. Люди, які добрі до оточуючих і вміють співчувати, частіше за все є набагато більш успішними в житті (соціально і фінансово).
Дилема доброти
І хоча, здавалось би, мистецтво доброти повинно бути доволі простим і зрозумілим, легким для засвоєння, воно набагато складніше, ніж здається на перший погляд.
Ми не робимо дітей щасливими, якщо просто дозволяємо їм приймати доброту на свою адресу. Але ми зможемо виростити їх відчуття щастя, покращити сприйняття самих себе, їх внутрішній комфорт і самоповагу, зменшити кількість проявів насильства в їхньому середовищі та збагатити їх дружбу, якщо почнемо навчати їх самих бути дарувальниками добра.
Навчання дітей мистецтва доброти
Застосовувати принцип описаного вище дослідження вдома або у школі – зовсім не складно. Мета складається в тому, щоб допомогти дітям більш детально ознайомитися зі всім, що пов’язано зі здійсненням добрих справ, а також з почуттям внутрішньої вдячності, яке виникає під час досвіду пізнання добрих учинків.
Виконання наступних чотирьох кроків допоможе дітям бути істинними дарувальниками добра.
1. Зрозумійте важливість доброти
Дізнайтеся про переваги від здійснення дітьми та дорослими добрих учинків, про те, як добрі справи відбиваються на особистості дитини та стані її душі. Ознайомтеся з різноманітними порадами та прикладами актів доброти на різних тематичних сайтах. Складіть орієнтовний список можливих добрих учинків і практикуйте з дитиною спонтанні прояви доброти.
2. Створіть «щоденник доброти»
Усією сім’єю щоденно записуйте одну добру справу чи що-небудь приємне, що відбулося за день. Ви можете назвати це «Щоденником доброти» або «Щоденником щастя». Добрі справи та вчинки, які ви будете вносити в цей «літопис», можуть бути абсолютно простими й невибагливими: допомогти на кухні, пропустити кого-небудь уперед, попіклуватися про тварину, змінити свої плани заради друга, обійняти когось, щоб йому стало легше на душі, тощо. Можна також записувати враження від відвідування місць, в яких вам добре та затишно, наприклад, в улюбленому парку. Також можна записувати те, як ви всією родиною відвідали бабусю та дідуся, й багато чого іншого.
3. Знайдіть час, щоб обмінятись досвідом
Створіть сімейну традицію, наприклад, раз на тиждень виділіть спеціальний час, щоби зібратись разом за одним столом і розповісти один одному про те хороше й добре, що з вами відбулося за цей час. Робіть це настільки щиро, щоб кожний член сім’ї й особливо дитина змогли навчитись один в одного доброчинності, а ваша дитина зрозуміла й відчула ті типи переживань, що приносить у наше життя вдячність. Такий обмін спонукає до саморефлексії й допомагає донести сенс наших учинків.
4. Практика, практика і практика
Спочатку це може виглядати якось не дуже органічно, але як тільки доброта увійде у ваших дітей у звичку, вам усім стане легко та приємно час від часу обмінюватись чимось добрим зі свого життя. І, звісно, саме свята надають нам для цього великі можливості, а також можливість порозмовляти про доброту та турботу. Пам’ятайте: посилення навички робити добро приходить з досвідом, у результаті практики, поставленої на регулярну основу.
Коментарі
Дописати коментар