Кабінет практичного психолога ЗДО№3 "Сонечко"

  Як стверджують психологи, діти схильні гірше поводитися з тими, із ким вони проводять більше часу З’ясуймо, чому так відбувається і як цьому можна дати раду. Чому дитина погано поводиться У дитячому віці дитина дарувала вам найніжніші посмішки і, здавалося, була щаслива від того, що ви поруч. Чому ж зараз вона ділиться з вами тільки негативними емоціями? Психологи стверджують, що дитині найбільш комфортно виражати свої сильні почуття в присутності того з батьків, із ким вона проводить більше часу. Тому помилково думати, що їй найбільше подобається проводити час із татом, ніж із вами. Примхлива поведінка дитини може свідчити про те, що вона почувається у безпеці поряд із вами. Такі зміни в поведінці також пов'язані з тим, що мозок дитини в цей період стрімко розвивається. Пам'ять дитини поліпшується, тому вона довше пам'ятає те, що вона хоче. Крім того, маленька дитина тільки починає вчитися взаємодіяти з іншими людьми й намагається дізнатися, наскільки далеко може зайти у...

  У сучасному світі ми звикли поспішати, багато працювати, вирішувати десятки справ одночасно та часто забувати про найголовніше - власне здоров'я та внутрішній ресурс. Саме тому існує день,який нагадує кожному з нас: постійна втома - це не норма, а сигнал організму про допомогу. Синдром хронічної  втоми - це стан тривалого фізичного та емоційного виснаження. який не минає навіть після відпочинку.Людина може відчувати слабкість, втрату енергії, апатію, труднощі з концентрації уваги, дратівливість та емоційне вигорання. Особливо сьогодні важливо бути уважними до себе та своїх близьких. Постійний стрес, тривога, інформаційнеперенавантаження, недосипання та переживання виснажують наш організм і психіку. Що допомагає запобігати хронічній втомі? Повноційний сон, час на відпочинок без гаджетів, прогулянки та фізична активність, турбота про емоції,вміння говорити "ні" перевантаженню, маленькі радощі щодня. Пам'ятай: турбота про себе - це не слабкість і не егоїзм. Це необхідн...

  У стосунках з дітьми та їх вихованні багато мам виявляють типові моделі поведінки Мама – найпочесніше звання у світі. У світі немає двох абсолютно схожих мам, адже кожна по-своєму неповторна для свого малюка й готова зробити для нього все можливе. Часто мами вступають одна з одною в неоголошене суперництво, неусвідомлено порівнюючи своє виховання й самих себе з іншими жінками. І, звичайно ж, немає матері, яка не замислюється над питанням, наскільки вона добре справляється зі своєю роллю. Головні риси характеру жінки-матері зазвичай впливають на те, як саме вона виховує дитину. Розглянемо найбільш поширені типи мам та спробуємо розібратися в їх особливостях. Дану класифікацію не варто сприймати надто серйозно, адже розділити всіх матерів у світі на декілька типів неможливо. Але ця невелика добірка допоможе  подивитися на виховання  збоку та відкрити в собі щось нове. Сувора мама Вона здається дуже авторитарною. Але така мама не прагне до першості в сім'ї. Єдина її мета –...

  Поради про те, як батькам правильно ставитись до бійок дітей зі своїми друзями й однолітками Часто батькам доводиться зіштовхуватися з тим, що їхні діти б'ються зі своїми друзями й однолітками. У даному випадку йдеться про нормальні дитячі (хлоп'ячі) стосунки, а не про ситуації, пов'язані з реальною небезпекою, такі як  булінг  або хуліганство. У таких випадках діти безсилі самостійно впоратися з небезпекою, і батьки повинні зайняти активну позицію для мобілізації всебічної допомоги їм. Безсумнівно, навіть тоді, коли діти влаштовують бійки зі своїми найближчими друзями, батькам боляче бачити, як вони страждають, відчувають біль, ізольованість або потерпають від бойкоту. Проте ці ситуації також є важливою частиною досвіду дитинства й дорослішання. Батьки переймаються, що діти неймовірно страждають у таких ситуаціях, однак останні зазвичай справляються з болем набагато легше та швидше, ніж дорослі. Батьки помиляються, коли думають, що повинні захищати дітей від проблем і ...

  Десять конструктивних способів, за допомогою яких батьки можуть усувати запальність дитини Ваша дитина влаштовує істерики, якщо не отримує бажаного? Здіймає надмірний шум, оскільки захоплена грою й не бажає приймати ванну? У процесі розвитку багато дітей схильні до надмірної запальності. Але якщо ви будете знати, як справлятися з їхнім гнівом, вам зовсім не знадобиться хвилюватися з цього приводу. Далі пропонуються десять способів контролю проявів гніву вашої дитини та її істерик. 1. Обговорюйте проблеми разом з дитиною Один із кращих та універсальних способів вирішення проблеми – це порозмовляти і пояснити один одному свою точку зору. Дозвольте вашій дитині висловити свою думку про те, що сталось і що в цій ситуації її турбує. Таким чином, ви чітко зрозумієте проблему і виробите необхідні навички управління проявами гніву вашого малюка. Якщо ваша дитина не бажає обговорювати з вами свою проблему, не примушуйте її робити це. Постарайтеся завоювати її довіру поступово. 2. Запропон...

  У дошкільному віці у дітей активно розвивається емоційна сфера, це потрібно враховувати у процесі виховання Навіть у віці 3–4 років дитина вже є окремою особистістю. У неї є свої симпатії та антипатії, і з кожним роком все сильніше розвиваються риси характеру. Дитина все краще уміє висловлювати свої почуття за допомогою слів, а це означає, що у неї стає менше істерик. У дитини все ще може різко змінюватися настрій, але тепер вона частіше говорить про те, що сердиться або сумує, ніж впадає в істерику. Дошкільний вік: емоції керують дитиною Хоча трирічна дитина вже може розуміти власні емоції, їй все ще важко їх контролювати. Якщо дитина побачить щось смішне, вона істерично сміється. Якщо її щось засмутить чи розсердить, вона може заплакати. У цьому віці дитина ще не навчилась контролювати свої емоційні імпульси. Якщо у дитини є якесь почуття, швидше за все, воно вплине на її поведінку. Наприклад, дитина може відібрати іграшку в однолітка, якщо захоче з нею погратися. Якщо дитина х...

  Батьки мають розуміти механізм розвитку стресу, щоб навчити дитину справлятися з ним У повсякденні ми досить часто чуємо слово «стрес». Але під цим словом люди розуміють не один і той же розлад, а багато різних проявів психіки. Що ж таке стрес насправді? Спробуймо з’ясувати. Що таке стрес? Термін «стрес» означає певну реакцію організму. Вона виникає, коли ви стикаєтеся з обставинами, які змушують вас діяти, змінюватися або пристосовуватися, щоб відстояти свою позицію або зберегти баланс у тій чи іншій ситуації. Ці обставини називаються стресорами. Реакція на стрес, відома як «бий або біжи», викликає багато мимовільних змін у людському тілі, які сповнюють людину додатковим імпульсом енергії, аби вона могла битися і втекти від джерела загрози. За первісних часів цей механізм мав значну користь для людини, тому що більшість стресів були відповіддю на фізичну загрозу. Тому приплив фізичної енергії здебільшого давав людині змогу залишитися живою. Однак у наш час більшість стресів – це...