Кабінет практичного психолога ЗДО№3 "Сонечко"

  Казкотерапія для дітей -  це ефективний спосіб інтегрувати особистість, розвинути творчі та розумові здібності дитини. Використовуючи даний метод, можна розширити свідомість і підсвідомість, а також створити гармонійні відносини з зовнішнім світом і оточенням. Різні методи казкотерапії служать в якості інструменту для вивчення глибинних причин поведінки і особистісних реакцій. Широко практикується в психотерапії і застосовується для дітей з самого раннього віку. Казкотерапія відкриває широкі можливості для формування гармонійної особистості, виявлення та виправлення внутрішніх деформацій. Використовуючи методи казкотерапії можна зрозуміти, що саме хвилює малюка, що стало причиною тих чи інших реакцій і як відновити тонку душевну організацію. Казкотерапія для дітей полягає в створенні "казкової" проблеми і подієвості, що закликає дитину шукати шляхи її вирішення. Дитина з'ясовує причини виникнення проблеми та усвідомлює її наслідки. Даний спосіб не пропонує малюкові гото...

  В епоху цифрових технологій діти нерідко так захоплюються комп’ютерними іграми, що втрачають зв’язок з реальністю. Хоча ігри можуть бути веселим і розважальним хобі, надмірне захоплення може призвести до залежності, що вплине на загальне самопочуття дитини . Розпізнавання ознак ігрової залежності Одним із основних показників потенційної ігрової залежності є час, який дитина проводить біля екранів. Якщо ігри займають значну частину повсякденного життя – це вже проблема. Залежність може проявлятися у вигляді нехтування домашніми завданнями, зменшенням соціальних взаємодій або відмовою від ігор на свіжому повітрі. Звертайте пильну увагу на помітні зміни в настрої дитини, такі як дратівливість, замкнутість або захисна позиція, коли ви запитуєте її про ігрові звички. Ці емоційні зміни можуть свідчити про нездорову прихильність до ігор. Тривале перебування за екраном може призвести до фізичного дискомфорту. Скарги на головний біль, втому очей і загальну втому є поширеними ознаками того...

  Батьки завжди бажають успіхів своїй дитині. Ми мріємо про її щасливе життя, сповнене перемог і комфорту. Саме тому намагаємося полегшити шлях до зірок з моменту, ще коли маля ходить у дитсадок. Записуємо його на всі гуртки, що можуть знадобитися в майбутньому, від англійської до карате, бо пам’ятаємо – колись з нею станеться профорієнтація. Але що робити, якщо дитині нічого не подобається? З цього матеріалу ви дізнаєтеся, як спрямовувати її в навчанні, чому не треба змушувати її вивчати те, що не подобається, і як запам’ятати, що профорієнтація НЕ починається з пелюшок. Дозвольте приймати рішення  самостійно Аби дитина навчилася відрізняти “своє” від “не свого”, дослухатися саме до себе і вірити персональним відчуття, батьки мають дати їй трохи простору. Багато людей у дорослому віці легко розуміють, що їм “треба” або що вони “вимушені” робити. При цьому вони геть не розуміють, що їм робити “хочеться”. Часто це стається саме через те, що їм або не давали вибору, або не вчили...

  Якщо ваша дитина переживає часті емоційні сплески, вам, звісно, доводиться нелегко. Як батьки ви повинні розуміти, що коли дитина не може передати свої почуття за допомогою слів, включаються емоції і вкрай вірогідний зрив, тому завжди слід бути готовими до проявів істерик, утрати самовладання, зухвалої поведінки, емоційних сплесків тощо. Емоційні сплески в дітей тривають зазвичай від 30-ти секунд до кількох хвилин або навіть декількох годин. І хоча вони є частиною дорослішання, іноді взаємодія з емоційною дитиною може довести батьків до стану фрустрації. Далі пропонуються десять ефективних способів того, як справлятися з емоційними дітьми . 1. Шукайте ранні ознаки назріваючих зривів.  Уважно спостерігайте за вашою дитиною, щоб заздалегідь попередити можливий емоційний зрив. Дитина зазвичай проявляє одну або кілька ранніх ознак наближення таких зривів, наприклад: Пхикання, ниття. Підвищене рухове занепокоєння й метушливість. Випрошування. Роздратування, іноді яскраво вир...

  Поради про те, як виховати дитину з незламною внутрішньою силою, внутрішнім стрижнем і непохитністю Чому в деяких людей є практично непорушна внутрішня сила, яка допомагає їм долати важкі обставини, а інші не витримують тяжкості навіть менш складних проблем? Чи можна виховати в дітях таку внутрішню силу – силу духу? Чи можемо ми зробити так, щоб наші діти зустрічали будь-які проблеми, які підносить їм життя, як справжні чемпіони, та ставали тільки сильніше? Фахівці вважають, що дрібні повсякденні хвилювання формують нас і розвивають у нас цей необхідний стрижень внутрішньої сили. Внутрішня сила в зіткненнях з повсякденними проблемами Уявіть ситуацію: ваша восьмирічна донька зіштовхується з поширеною проблемою школярів, яку рано чи пізно доводиться вирішувати всім. Одного разу у школі в дитини відбувається невелика сварка з подругою. До того ж подруга, певно, значно більше засмутилася через інцидент. Наступного дня вона зібрала групу дівчаток і намовила їх об'єднатися проти вашої ...

  Формування в дитини впевненості в собі багато в чому залежить від того, як із нею спілкуються батьки «Я боюся, що не складу іспит», «Я думаю, що мене не візьмуть у шкільну команду», «Я не впевнений, що зможу грати на гітарі так само добре, як тато». Вам доводилося чути таке або подібне від своєї дитини? Якщо ваша відповідь ствердна – значить, вашій дитині бракує впевненості. Те, що ви робите або ні; слова, які ви говорите або не говорите дитині; почуття, які ви висловлюєте чи приховуєте – усе це впливає на формування її впевненості у собі. Щоб розвинути в дитині впевненість, ви повинні правильно з нею поводитися. Розгляньмо, як ви можете діяти, щоб допомогти в цьому дитині. 1. Любов і прийняття Поза сумнівом, ви любите свою дитину, незважаючи ні на що. Але чи дитина знає про це? Чи усвідомлює, що ви її любите, приймаєте й поважаєте її вибір? Виявляйте у ставленні до дитини любов, навіть якщо ви не в змозі робити це завжди. Дитина повинна знати, що її люблять і приймають незалежно...